"Шива Самхіта" є одним з класичних текстів хатха-йоги, його точна дата походження невідома. Однак вважається, що текст був написаний між 14-м і 17-м століттями. Це є досить пізній період у порівнянні з іншими древніми індійськими текстами, такими як "Йога сутри" Патанджалі, які датуються приблизно 400 роком н.е.
Точна дата "Шива Самхіти" може варіюватися залежно від різних рукописів і версій, які збереглися до наших днів. Це один із класичних текстів, присвячених йозі та духовності, який описує філософію і техніки, що ведуть до духовного просвітлення. Даний текст є важливим джерелом знань не тільки про йогу, але й про загальні духовні практики, які інтегровані в філософію йоги. Ми зустрічаємо в цьому тексті не лише звичні нам практики, а й магічні, оккультні та тантричні практики. В давнину все це було тісно переплетено і практикувалось одночасно. Текст не носить форму чіткого опису технік, як це принято в наш час, натомість наповнений метафорами і містичними образами, звичними для практиків того часу.
Цей переклад 'Shiva Samhita' виконано на основі текстів санскриту та англійської версії. Використані джерела включають класичні текстові видання та сучасні переклади із відкритих джерел в інтернеті, щоб забезпечити точність і глибину в тлумаченні давніх учень. Йога розвивається і еволюціонує разом з людством, і зараз ми трохи інакше практикуєм ніж в давнину. В тексті ми знаходимо ряд практик, в тому числі магічних, які вже не використовуються в сучасній йозі. В даному тексті в оригіналі на санскриті також описуються в тому числі сексуальні практики, що показує тісний зв'язок древньої йоги і Тантри. Ця частина тексту за вимогами традиції не повинні описуватись на широкий загал, тому і я їх не публікую. Авторство тексту. Текст досить неоднорідний і цілком можливо, що різні глави були написані різними людьми в свій час, або ж в різний час, а пізніше об'єднані в один текст (це моя особиста думка). Наприклад в п'ятій главі ми зустрічаєм інакший підхід до практики, де вище описані детальні техніки попередніх глав сприймаються навіть як перешкоди. Також в п'ятій главі стає зрозумілим, що текст написаний в виді розмови Шиви і Парваті.
В цілому, я б не став рекомендувати текст саме як посібник для практики, а скоріше як ознайлення з історією йоги. Проте космологічні теорії та філософські концепції залишились актуальними й на сьогодні і можуть слугувати в якості історичних даних еволюції йоги.
California 2024
Короткий опис частин тексту:
Перша глава "Shiva Samhita" починається з розгляду природи знань, роль йоги у звільненні від страждань та значення різних духовних практик. Тут описуються прості закони Карми, а також обумовленість як хорошими так і поганими діями, бо вони приводять до наступних перероджень. Цікавим є опис того що навіть у вищих світах є страждання через зздрість і лише практика йоги веде до повного звільнення.
Наголошується на важливості духовного пробудження та відмови від матеріальних прив'язаностей. Крізь призму цих вчень читач може зрозуміти, як давні мудреці бачили шлях до освіти та осмислення дійсності.
Друга глава Шива Самхіти присвячена опису мікрокосмосу та внутрішніх енергетичних систем людини, зокрема чакр, каналів (наді) і кундаліні. Вона пояснює, як ці енергетичні центри взаємодіють між собою і впливають на фізичний та духовний стан практикуючого. Основна мета цієї частини – розкрити таємниці внутрішньої енергії йоги та надати практичні інструкції щодо досягнення духовного просвітлення через контроль і підйом енергії кундаліні.
Шива Самхіта пояснює, що людське тіло є мікрокосмосом, який відображає макрокосмос (великий Всесвіт). Усі елементи та сили, що існують у Всесвіті, також присутні в тілі людини. Цей взаємозв'язок є ключем до розуміння йогічних практик, які спрямовані на гармонізацію внутрішніх енергій для досягнення єдності з Всесвітом.
Чакри:
Друга глава детально описує сім основних чакр – енергетичних центрів у тілі людини, що розташовані вздовж хребта. Кожна чакра має свої властивості, колір, мантру та вплив на фізичне і психічне здоров'я. Підйом енергії кундаліні через ці чакри розглядається як основний шлях досягнення духовного просвітлення.
Наді – це енергетичні канали, через які циркулює прана (життєва сила). Три головні наді – Іда, Пінгала і Сушумна – відіграють вирішальну роль у балансуванні енергій і підйомі кундаліні. Іда представляє місячну, охолоджуючу енергію, Пінгала – сонячну, нагріваючу, а Сушумна є центральним каналом, через який піднімається кундаліні. Енергія може перебувати в одному з трьох каналів і це напряму пов'язано зі станом свідомості людини, тобто з тим, як вона сприймає світ.
Кундаліні описується як спляча змія, що знаходиться у Муладхара-чакрі (кореневій чакрі). Пробудження кундаліні через практику йоги та її підйом через чакри призводить до значних змін у свідомості та відкриває двері до духовного просвітлення. Процес підйому кундаліні є центральною темою йогічних практик, описаних у Шива Самхіті.
Важливість практики.
Друга глава підкреслює, що для успішного підйому кундаліні та досягнення просвітлення необхідна регулярна практика йоги, медитації та дотримання моральних принципів. Також наголошується на важливості наявності кваліфікованого гуру, який може направляти учня на його шляху до духовного розвитку.
Ця глава є важливим джерелом знань про внутрішню анатомію йоги та надає практичні інструменти для тих, хто прагне досягти духовних висот через контроль і гармонізацію своєї внутрішньої енергії.
Третя глава Шива Самхіти присвячена різним методам досягнення духовного просвітлення через практику пранаями (контроль дихання), мудр (жестів) і бандх (енергетичних замків). Ця частина тексту надає детальні інструкції щодо цих технік та їхньої ролі в підйомі кундаліні та досягненні самадхі (стану духовного злиття).
Четверта глава «Шива Самхіти» зосереджується на описі різних мудр і технік для пробудження Кундаліні – сплячої енергії, яка знаходиться в основі сушумни. Ця глава є важливою для тих, хто прагне досягти вищих станів свідомості та звільнення (мокша). Ця глава підкреслює важливість регулярної практики, відданості і правильного керівництва для досягнення успіху в йозі. Вона також застерігає про можливі небезпеки неправильного виконання технік і необхідність наставництва досвідченого гуру.
П'ята глава "Шива Самхіти" присвячена опису різних перешкод, які можуть зустрітися на шляху досягнення йоги, а також способам їх подолання. У цій главі розглядаються фактори, що відволікають увагу практикуючих від досягнення духовного звільнення та методи, які допомагають зосередитися і досягти успіху в практиці. Тут підкреслюється важливість розуміння і подолання перешкод на шляху до духовного звільнення. Вона надає практичні поради та методи для успішного проходження цього шляху і досягнення стану єдності з універсальною свідомістю.
Цей текст не тільки надихає глибоким змістом, але й викликає до роздумів про власну духовну практику та життєвий шлях. Розуміння основних термінів та концепцій "Shiva Samhita" допоможе глибше зануритися в практику йоги та подивитись на світ з іншої точки зору.
Короткі пояснення термінів від перекладача: Атман
Атман — це основоположний елемент в індуїстській філософії, що означає "істинне Я" або душу, яка є вічною і незмінною. У контексті "Shiva Samhita", Атман є осердям всіх практик і розумінь, націлене на усвідомлення його вищої природи через йогу і медитацію.
Майя
Майя в "Shiva Samhita" представлена як ілюзія світу, яка відволікає індивідууми від істинного знання Атмана. Розуміння Майї як відображення неправдивого світу допомагає йогинам зосередитись на внутрішньому світі та духовному просвітленні.
Самадхі
Самадхі — це кульмінаційний стан йоги, де практикуючий досягає глибокої медитативної зосередженості і єдності з вищою свідомістю. В "Shiva Samhita", Самадхі описується як ключ до розкриття таємниць Атмана і кінцева мета всіх духовних пошуків.
Карма і Дхарма
Карма у тексті відображає поняття причини і наслідку, де кожна дія створює певний результат, який впливає на майбутнє індивідуума. Дхарма, з іншого боку, представляє собою виконання обов'язків згідно з моральними і космічними законами, що також сприяє духовному розвитку.
Іллюзія і Реальність
Іллюзія (також пов'язана з Майєю) і реальність є центральними темами в першій главі, де йогини закликаються бачити за межами матеріального світу до більш вищих станів свідомості, де іллюзія розвінчується і відкривається істинна реальність.
Практики Йоги
"Shiva Samhita" пропонує різні методи та практики йоги, які допомагають досягти духовного просвітлення. Вони включають асани, пранаяму, медитацію та мантри, кожна з яких має свою специфічну роль у підтримці духовного шляху йогина.
Духовне Просвітлення (освітлення)
Духовне просвітлення в "Shiva Samhita" описується як кінцева мета всіх практик йоги і медитації, що веде до повного звільнення від всіх страждань і злиття з універсальною свідомістю.
Джнана (Гьяна) - це санскритське слово, яке означає знання, особливо духовне знання або мудрість. У контексті індійської філософії, це відноситься до просвітленого розуміння природи реальності, яке призводить до визволення (мокши).
Пракріті - в індійській філософії, Пракріті означає "природа" або "матеріальна сутність". Це фундаментальний аспект реальності, що представляє матеріальний світ у вченні Санкхья, який існує поряд із Пурушею (свідомістю).
Пуруша - це термін, що означає "дух" або "свідомість". В індійській філософії Санкхья, Пуруша вважається незмінною, вічною свідомістю, яка спостерігає Пракріті але сама не залучена в матеріальні процеси.
Ішвара - у різних індійських традиціях це може означати "пан", або божество. У йозі та Веданті Ішвара часто вважається вищою особистісною формою божественного, що керує всесвітом.
Джнана канда - секція ведичних текстів, яка зосереджена на знанні або мудрості, відрізняючись від Карма канди, що фокусується на ритуалах і церемоніях. Це частина Вед, що містить філософські упанішади та аргументи, спрямовані на досягнення духовного освітлення.
Пралайя - це період космічної сингулярності у індуїзмі, коли універсальний порядок розпадається, і все повертається до первісного стану хаосу або невизначеності, що передує новому акту творіння. Розпад та творення мають циклічну природу і змінюють одне одного.
Парабрахман - це термін, що використовується в індуїзмі для опису Абсолютної Реальності або найвищої Божественності, що перевищує всі обмежені форми існування та свідомості.
Шива - одне з головних божеств у індуїзмі, яке асоціюється з циклами створення, збереження та руйнування. Шива часто вважається зображенням вищої свідомості або трансцендентності.
Лая-йога (Laya-Yoga):
Лая-йога є формою йоги, що фокусується на розчиненні або поглинанні розуму в єдиній свідомості. Це стан, де всі розумові хвилювання і емоції згасають, і практикуючий досягає стану внутрішнього спокою та єдності з універсальною свідомістю. Лая-йога вимагає глибокої медитації та концентрації, щоб повністю розчинити індивідуальне "я" у вищому "Я".
Карма (Karma):
Карма в "Шива Самхіті" описується як дія, що має наслідки. Всі дії, будь вони добрими чи поганими, створюють кармічні відбитки, які впливають на майбутнє життя індивіда. Розуміння карми та її законів є важливим для практикуючого йогу, оскільки це допомагає уникати негативних дій і накопичувати позитивні.
Бхога (Bhoga):
Бхога означає насолоду або споживання матеріальних благ. У тексті підкреслюється, що надмірне прив'язання до бхоги може стати перешкодою на шляху до йоги. Практикуючий йогу повинен навчитися контролювати свої бажання і не дозволяти їм домінувати над його свідомістю.
Мула (Mula):
Мула означає корінь або основа. У контексті йоги, муладхара чакра (коренева чакра) розташована в області тазу і є центром основної енергії кундаліні. Підняття кундаліні енергії через чакри є важливим аспектом йогічної практики, описаним у "Шива Самхіті".
Наді (Nadis) це канали в тонкому тілі, через які протікає життєва енергія (прана). У "Шива Самхіті" згадуються три основні наді: Іда, Пінгала і Сушумна. Іда розташована зліва і пов'язана з місячною енергією, Пінгала - справа і пов'язана з сонячною енергією, а Сушумна проходить через центр і є основним каналом для пробудження кундаліні.
Чакри (Chakras) це енергетичні центри, розташовані вздовж сушумни. Кожна чакра відповідає за різні фізичні, емоційні та духовні аспекти. У третій главі детально описуються шість чакр: Муладхара, Свадхіштхана, Маніпура, Анахата, Вішуддха та Аджна. Кожна з них має свій колір, мантру, і символізує різні енергетичні рівні.
Кундаліні (Kundalini) - це спляча енергія, що знаходиться в основі хребта в Муладхара чакрі. Пробудження кундаліні шляхом практики йоги та пранаями спрямовує цю енергію вгору через Сушумну наді, активуючи всі чакри та досягаючи стану самадхі (вищої свідомості).
Бандхи (Bandhas) - це йогічні замки, що використовуються для контролю енергії та прани в тілі. Вони допомагають спрямувати енергію до вищих чакр. Три основні бандхи, згадані у "Шива Самхіті", це: Мула Бандха (кореневий замок), Уддіяна Бандха (черевний замок) та Джаландхара Бандха (горловий замок).
Мудри (Mudras) - це специфічні положення тіла та рук, які допомагають зосереджувати енергію і розум. У третій главі описуються такі мудри, як Маха Мудра, Маха Бандха, і Маха Ведха, які сприяють пробудженню кундаліні та досягненню вищих станів свідомості.
Йоні-Мудра (Yoni-Mudra) - це специфічна практика, яка використовується для підняття кундаліні. Вона включає в себе певні позиції тіла та дихальні техніки, які допомагають спрямувати енергію вверх по хребту, активуючи чакри. Ця мудра допомагає практикуючим досягати вищих станів свідомості та звільнення від матеріальних прив'язаностей.
Апана-Ваю (Apana-Vayu) - це один з п'яти основних видів вітру (ваїв) у тілі, який відповідає за видільні та репродуктивні функції. У четвертій главі описується, як апана-ваю можна використовувати для підняття кундаліні енергії.
Бхаїрава (Bhairava) - це одне з утілень Шиви, яке символізує руйнування невігластва і захист від зла. У четвертій главі йдеться про те, як практикуючий, який досягає успіху в йоні-мудрі, може наблизитися до стану Бхаїрави.
Шакті (Shakti) - це божественна жіноча енергія, яка є активною силою всесвіту. У контексті кундаліні йоги, шакті описується як енергія, яка піднімається вздовж хребта, пробуджуючи духовну свідомість. Четверта глава пояснює, як різні мудри допомагають спрямувати шакті вверх через чакри.
Дхарма (Dharma) у "Шива Самхіті" описується як релігійні обов'язки і моральні закони, яких повинна дотримуватися людина. Дотримання дхарми може стати як допомогою (як розуміння свого духовного шляху), так і перешкодою на шляху до звільнення (якщо йде як ритуали лише), залежно від того, як вона розуміється.
Мантра-йога (Mantra-Yoga) - це форма йоги, що включає повторення мантр для досягнення концентрації та духовного пробудження. Мантри вважаються священними звуками, які можуть впливати на свідомість і енергію практикуючого.
Пратікопасана (Pratikopasana) - це магічна практика медитації на свою власну тінь (пратика). Ця техніка вважається допоміжною для досягнення духовного зростання і звільнення і в сучасній йозі не використовується.
Тривені (Triveni) - це містичне місце злиття трьох річок: Іди, Пінгали та Сушумни. Вважається, що медитація на це місце може принести духовне очищення і звільнення від карми.
Ці терміни мають глибоке значення в індійській духовній традиції і використовуються для вивчення та розуміння космічних та особистісних аспектів життя.
Оригінальний текст першої глави:
Шива Самхіта (Shiva Samhita)
Глава перша. Самадгіпада (про споглядання)
1.1. Знання вічне, воно не має ні початку, ні кінця, і насправді нічого іншого й не існує. Відмінності (подвійність сприйняття), які ми бачимо у світі - наслідок обумовленості почуттів. Коли ця подвійність припиняється, тоді це знання (Джнана) - одне-єдине, і нічого іншого не залишається.
1.2 Тепер я, прихильний до своїх відданих, поясню науку йоги. Бог є дарувальником звільнення для всіх істот.
1.3 Відмовившись від думок тих, хто любить сперечатися, і чиє невігластво є причиною, для отримання самопізнання для тих, хто не має іншого шляху.
1.4 Деякі хвалять істину, інші — аскетизм і чистоту. Деякі хвалять терпимість, інші — рівність і чесність.
1.5 Деякі хвалять щедрість, інші — ритуали для предків. Деякі хвалять ритуали, а інші — найвище відречення.
1.6 Деякі розумні хвалять обов'язки домогосподарів, а деякі вважають найвищими ритуали, такі як жертвоприношення вогню.
1.7 Деякі хвалять мантра-йогу, інші — відвідування святих місць. Таким чином, вони говорять про багато шляхів до звільнення.
1.8 Люди, які знають, що робити і чого не робити у світі, але заплутані через свої гріховні дії, впадають у розгубленість.
1.9 Той, хто дотримується цих хибних поглядів, приречений блукати у цьому світі народжень і смертей, підвладний своїм діянням.
1.10 Інші мудреці, завжди спостерігаючи за світом, говорять про безліч душ, які вічні та всепроникні.
1.11 Що можна бачити безпосередньо, те і є реальним. Інші впевнено стверджують, що існують райські світи.
1.12 Деякі вважають потік свідомості реальністю, інші говорять про порожнечу. Дехто вірить у два принципи — природу та дух.
1.13 Зовсім різні вчення не ведуть до абсолютної істини. Так інші розмірковують, як розуміють і чули.
1.14 Деякі кажуть, що цей світ без Бога, інші — що з Богом. Розділені різними поглядами, вони сповнені сумнівів.
1.15 Ці мудреці та інші назви, згадані в різних писаннях, створюють розгубленість у світі.
1.16 Неможливо обговорювати погляди тих, хто любить сперечатися. Усі люди, що заплуталися в цих дебатах, виключені з шляху до звільнення.
1.17 Досліджуючи всі писання і розмірковуючи знову і знову, цей один висновок стає ясним — наука йоги є найвищою.
1.18 Знаючи це, все стає ясним. Зусилля мають бути спрямовані на це, що описується у шастрах.
1.19 Ця наука йоги є таємною і повинна бути розкрита в цих трьох світах лише тим, хто духовно готовий.
1.20 Веди вважають, що існує два основних шляхи: карма-канда (шлях дії) та джнана-канда (шлях знання). Карма-канда також поділяється на два види: заборонені та дозволені дії.
1.21. Карма-канда складається з приписів і заборон.
1.22. Заборонені вчинки після здійснення безумовно призводять до наступного гріху; виконання тих дій, які не заборонені, безумовно призводить до блага.
1.23. Приписи потрійні: ніт'я (регулярні), наіміттіка (тимчасові) і кам'я (бажані). Від невиконання ніт'я або щоденних обрядів настає гріх. З іншого боку, тимчасові або бажані обов'язки, будучи зробленими або залишеними незробленими, виробляють заслуги або провину.
1.24. Плоди діянь подвійні — небеса або пекло. Небеса різних видів, так само як і пекла теж різноманітні.
1.25. Добрі вчинки ведуть до небес, грішні справи ведуть до пекла. Здійснення — природний результат, Карма, і нічого більше.
1.26. Живі істоти насолоджуються багатьма задоволеннями на небесах і переживають багато невимовних страждань у пеклі.
1.27. Результатом грішних діл є страждання, добрих діл — щастя. Заради щастя люди постійно вчиняють добрі вчинки.
1.28. Коли страждання за погані вчинки залишилися позаду, тоді, безсумнівно, має місце переродження. Але і коли плоди добрих дій виснажені, то результат буде такий самий.
1.29. Навіть на небесах переживається страждання заздрості до вищих насолод інших. Поістину немає сомніву в тому, що весь цей світ повний скорботи.
1.30. Ті, хто прагне класифікувати Карму, розділяють її на дві частини: добрі і погані вчинки. І ті і інші, кожні по-своєму, є справжнім рабством для втілених душ.
1.31. Ті, хто не прагне до плодів своїх дій у цьому світі або у наступному світі, можуть відмовитися від усіх вчинків, які були зроблені, побачивши їхні плоди. Таким чином відмовившись від прив'язаності до повсякденності, вони можуть використовувати самих себе у практиці.
Джнана-канда
1.32. Мудрий йогин, зрозумівши істину Карма-канди (діянь), може відмовитися від них, і, відкинувши всі добрі вчинки і пороки, присвятити себе Джнана-канді (знанню).
1.33. Ведійські афоризми про те, що дух повинен бути видимим, і крім того, він повинен бути чутним - істинні спасителі і подавці істинного знання. Вони повинні бути вивчені з великою ретельністю.
1.34. Той розум, який приводить до слідування по шляху доброділі або пороку,- це Я. Все у цьому світі, рухоме і нерухоме - із Мене; усі речі зберігаються Мною, все погружається в Мене (під час Пралайи), тому що не існує нічого, крім духа, і Я є цей дух. Більше не існує нічого.
1.35. Як у безлічі горняток, повних води, видно відображення Сонця, але сутність одна, так і індивіди, як горнятка, безособистісні, але оживляючий їх дух єдиний, як Сонце.
1.36. Подібно тому, як уві сні душа простим бажанням творить багато об'єктів, а при пробудженні все зникає, і залишається лише одна душа, так само і цей світ.
1.37. Подібно тому, як через ілюзії мотузка схожа на змію або раковина на срібло, так і весь світ вкладений у Параматму (Вселенський Дух).
1.38. Так само, як після пізнання мотузки помилкове знання-прийняття мотузки за змію,- відкидається, так і при пробудженні відкидається множинність форм цього світу, заснованого на ілюзії.
1.39. Подібно тому, як після пізнання раковини помилкове знання - прийняття раковини за срібло - відкидається, так і через пізнання духа видимий світ виявляється ілюзією.
1.40. Як людині, яка намазала собі повіки маззю, приготовленою з жиру жаб, бамбук здається змією, так і світ, що виник із Параматмана, тільки здається реальним.
1.41. Подібно тому, як узнавання перетворює уявну змію всього лише в мотузку, так і духовне знання показує ілюзорність світу. Як пораженому жовтяницею оку все здається жовтим, так і з зникненням помилки (Авід'ї) цей світ перетворюється на Дух. Ілюзію, що заважає побачити це, усунути важче за все.
1.42. Коли жовтяниця йде і хворий бачить світ таким, яким він є насправді, так само і коли руйнується незнання, справжня природа духа може бути виявлена.
1.43. Так само як мотузка тепер уже ніколи більше не здасться змією, так і дух, який звільнився від усіх гун (якостей) і чистий, ніколи не стане (проявленим ілюзорним) світом.
1.44. Деякі мудреці, добре знаючи священний письмо і отримавши духовне знання, стверджували, що навіть боги, такі як Індра і інші, не вічні, підлягають народженню, смерті і зникненню.
1.45. Подібно бульбашці в морській воді, що виникає від пориву вітру, цей змінний світ виникає з духа.
1.46. Завжди існує лише єдине, множинне ж існує не завжди. Настає час, коли воно припиняється; усі множинності викликані лише ілюзією.
1.47. Все минуле, існуюче і майбутнє, маюче форму і не маюче форми - весь цей світ, - все це вкладено в Вищого Духа.
1.48. Навіяна володарями з'являється Авід'я (незнання). Це - джерело неправди, і вся її сутність нереальна. Як може бути цей світ з усіма попередніми основами бути істинним?
1.49. Весь цей світ, видимий і невидимий, з'являється з розуму. Не визнаючи щось інше, знаходить притулок у розумі.
1.50. Як простір пронизує глечик одночасно і зсередини і ззовні, так всередині і довкола цього постійно змінюваного світу існує єдиний вселенський ДУХ.
1.51. Як простір, пронизуючий п'ять ілюзорних станів речовини (земля, вода, вогонь, повітря і ефір), не змішується з ними, так і дух не змішується з цим постійно змінюваною світом.
1.52. Від богів вниз, до цього матеріального світу, все пронизано єдиним духом. Є лише єдине САТ ЧИТ АНАНДА (існування, свідомість, блаженство), всепроникаюче і не маюче собі рівних.
1.53. Оскільки воно не освітлене нічим іншим, то воно - самосвітне, і через це самосвічення природа духа є світлом.
1.54. Оскільки дух за своєю природою не обмежений часом або простором, то він нескінченний, всепроникаючий і наповнений самим собою.
1.55. Оскільки дух не подібний цьому світу, складеному з п'яти ілюзорних станів речовини, і підлягає руйнуванню (у Пралайі), то він вічний і ніколи не руйнується.
1.56. Крім нього немає інших сутностей, тому він - єдиний. Крім нього все інше - хибне, тому це істинне існування.
1.57. Оскільки цей світ створений незнанням, то руйнування скорботи означає придбання щастя, а через знання приходить звільнення від усіх видів скорботи. Тому дух - це блаженство.
1.58. Оскільки незнання, яке-причина світу, руйнується знанням, то дух є знанням, і це знання вічне.
1.59. Так само як цей різноманітний світ має початок у часі, існує Єдиний, який - істинне Я, той що не змінюється у часі; і Він єдиний і незбагненний.
1.60. Всі зовнішні сутності з часом будуть зруйновані, але дух, який невиразимий словами (буде існувати) поза чимось іншим.
1.61. Ні ефір, ні вогонь, ні повітря, ні вода, ні земля, ні їх поєднання не досконалі. Досконалий тільки єдиний дух.
Йога і Майя
1.62. Відмовившись від усіх хибних бажань і залишивши всі хибні прив'язаності світу, йогин бачить у своєму власному дусі Вселенський дух у його справжній сутності.
1.63. Побачивши свій дух - а це дає щастя, знайдене у собі самому,- за допомогою свого ж духа, він забуває цей світ і насолоджується непорушним блаженством Самадхі.
1.64. Мати цього світу - Майя (ілюзорність). Світ був створений не з якихось інших принципів, (а з Майі). Коли ця Майя зникає-тоді і світ, безумовно, перестає існувати.
1.65. Той, для кого цей світ є лише насолодою, не знає основи Майі і не знайде ніякого щастя у багатстві, тілі та інших задоволеннях.
1.66. Цей світ щодо людини виступає у трьох різних аспектах - дружній, ворожий або байдужий. Така основа світських справ. Є різниця також і в сутностях - вони добрі, злі або байдужі.
1.67. Один лише дух, через розрізнення, поістину є і сином і батьком. Священні тексти описують світ, щоб повернутися (назад) з ілюзорності Майі. Йогин же руйнує (для себе) цей світ множинності явищ, усвідомлюючи, що він - лише результат неправильного сприйняття.
Визначення Парамаханса.
1.68. Коли хтось звільнений від безлічі розрізнень і станів існування, таких як каста, особистість і подібне,- тоді він може сказати, що він - незримий розум і чисте єдність.
Виникнення або еволюція
1.69. Абсолют бажав створити всі свої творіння. З його волі з'явилася і Авід'я (незнання) - мати цього ілюзорного світу.
1.70. Відбувається з'єднання чистого Брахмана і Авід'ї, з якого виникає Акаша (простір, ефір).
1.71. З Акаши виникає повітря, з повітря виникає вогонь, з вогню - вода, з води - земля. Такий порядок тонких еманацій.
1.72. З Акаши-повітря, з поєднання повітря і Акаши виникає вогонь, з трійцевого поєднання Акаши, повітря і вогню виникає вода, і з поєднання цих чотирьох виникає земля.
1.73. Якість Акаши-звук, повітря-рух і дотик, вогню - форма, води - смак, землі - запах. І в цьому немає суперечностей.
1.74. Акаша має одну властивість, повітря-дві, вогонь-три, вода - чотири, земля - п'ять властивостей: звук, дотик, смак, форма і запах. Це було оголошено мудрим.
1.75. Форма сприймається очима, запах-носом, смак-язиком, дотик-шкірою, звук-вухом.
1.76. Це - органи сприйняття.
1.77. З розуму виникає весь світ, видимий і невидимий, і незалежно від того, є світ чи немає, існує тільки всеохоплюючий розум.
1.78. Земля (в Муладхарі) розчиняється у Воді (в Свадхістані), Вода розчиняється у Вогні (в Маніпурі), Вогонь поглинається Повітрям (в Анахаті), Повітря викрадається Ефіром (в Вішуддхі), Ефір поглинається в Авід'ї (в Аджні), яка зникає в Брахмані (в Сахасрарі).
1.79. Існує дві сили - Вікшепа (сходжувальна енергія) і Аварана (трансформуюча енергія), які - Велика Потенційність; і сила і форма їх - блаженство. Маха Майя (Велика Ілюзорність), коли вона поза розумом і поза матеріальними формами має три атрибути: Саттва (гармонія), Раджас (активність, енергія) і Тамас (інерція).
1.80. Коли в Авід'ї переважає Тамас, вона проявляє себе як Дурга. Розум, що керує через неї, називається Ішвара (Шива).
1.81. Коли в Авід'ї переважає Саттва, вона проявляє себе як прекрасна Лакшмі. Розум, що керує тоді через неї - це Вішну.
1.82. Коли в Авід'ї переважає Раджас, вона проявляє себе як мудра Сарасваті; розум, що керує через неї, називається Брахма.
1.83. Боги, подібні Шиві, Брахмі і Вішну, завжди є у великому дусі. Тіла ж і всі матеріальні об'єкти - різноманітні прояви Авід'ї.
1.84. Мудрі так пояснюють створення світу - таттви (елементи) і ататтви (не елементи) вироблені так і не інакше.
1.85. Коли речі наділені якостями, тоді виникають розрізнення за допомогою слів і імен, але реальної різниці між ними немає.
1.86. Тому всі ці речі і не існують, а існує тільки Велике Єдине, яке проявляє себе в них. Хоча речі нереальні, однак, як відображення реального, вони під час їхнього існування здаються існуючими насправді.
1.87. Існує тільки повне блаженство досконале і всепроникаюче Єдине, і немає нічого іншого. Хто постійно постигає це знання, той вільний від скорботи і смертей круговороту перевтілень.
1.88. Коли, за допомогою знання того, що все є лише ілюзорним уявленням і за допомогою відмови розуму від іншого світосприйняття, цей світ розчиняється в Єдиному, тоді розум з усією ясністю сприймає, що існує тільки єдине і нічого більше. Карма дає Дживі (душі) тіло.
1.89. З Аннамайя Коша, від батьків, і відповідно до своєї минулої Карми, людська душа перевтілюється. Тому мудрий вважає це прекрасне тіло покаранням, існуючим для страждань за справи минулої Карми.
1.90. Цей храм страждання і насолоди (людське тіло), зроблений з плоті, кісток, нервів, крові і пронизаний кровоносними судинами, існує тільки заради страждання і скорботи.
1.91. Це тіло, обителі Брахми, складене з п'яти елементів - Брахманда (яйце Брахми або мікрокосм),-було створене для насолоди і страждань.
1.92. Зі з'єднання духа (Шиви) і матерії (Шакті) і через їх взаємопроникнення один в одного народжені всі творіння.
1.93. З п'яти комбінацій всіх тонких елементів у цьому світі вироблені безліч грубих об'єктів. Розум - те, що обмежує їх за допомогою карми - це Джива. Джива насолоджується плодами своїх дій у цьому світі, складеному з п'яти елементів.
1.94. Згідно з дією минулої Карми всіх Джив Я регулюю їхні долі. Джива нематеріальний і в ньому заключені всі речі, але він входить в матеріальне тіло, щоб випробувати плоди Карми.
1.95. Від вузлів матерії і через свою Карму дживи отримують різні імена. У цей світ вони приходять знову і знову, щоб випробувати наслідки своєї Карми.
1.96. Коли плоди Карми вже випробувані, Джива поглинається Парабрахманом. Глава друга. Мікрокосмос
2.1. У цьому тілі, гора Меру – тобто хребет – оточена сімома островами; є річки,
моря, гори, поля; і лорди полів теж.
2.2. У ньому є провидці та мудреці; всі зірки та планети також. Є священні паломництва, святилища;
і правлячі божества святилищ.
2.3. Сонце і місяць, агенти творіння і знищення, також рухаються в ньому. Ефір, повітря, вода і земля також є там.
2.4. Усі істоти, що існують у трьох світах, також знаходяться в тілі; оточуючи Меру, вони
зайняті своїми відповідними функціями.
2.5. (Але звичайні люди цього не знають). Той, хто знає все це, є йогом; у цьому немає сумніву.
2.6. У цьому тілі, яке називається Брахманда (мікрокосм, буквально світове яйце), є місяць, що випромінює нектар, на своєму місці, на верхівці спинного мозку, з вісьмома Каласами (у формі півкола).
2.7. Цей місяць обернутий вниз і проливає нектар день і ніч. Амброзія далі поділяється на
дві тонкі частини:
2.8. Одна з них, через канал, названий Іда, йде по тілу, щоб живити його, як води
небесного Гангу – безумовно, ця амброзія живить усе тіло через канал Іда.
2.9. Цей місяць молочного променю знаходиться зліва. Інший промінь, сяюча, як найчистіше молоко і джерело великої радості,
проникає через середній шлях (називається сушумна) у спинний мозок, щоб створити цей місяць.
2.10. На дні Меру є сонце з дванадцятьма Каласами. У правому бічному шляху (Пінгала) лорд істот переносить (рідина) через його промені вгору.
2.11. Він безумовно ковтає життєві секрети та промені-випромінюваний нектар. Разом з атмосферою сонце рухається по всьому тілу.
2.12. Правий бічний канал, який є Пінгала, є іншою формою сонця і є дарувальником нірвани. Лорд творіння і знищення (сонце) рухається в цьому каналі через сприятливі знаки затемнення.
2.13. У тілі людини є 3 500 000 наді; з них головними є чотирнадцять;
2.14-15. Сушумна, Іда, Пінгала, Гандхарі, Хастіджхвіка, Куху, Сарасваті, Пуса, Санкхіні, Паясвані, Варуні,
Алубуса, Вішводарі і Яшасвані. Серед цих Іда, Пінгала та Сушумна є головними.
2.16. Серед цих трьох тільки сушумна є найвищою і улюбленою серед йогів. Інші кнали в тілі є підлеглими їй.
2.17. Усі ці основні наді мають свої роти вниз і схожі на тонкі нитки лотоса. Всі вони підтримуються хребетним стовпом і представляють сонце, місяць і вогонь.
2.18. Найбільш внутрішня з цих трьох – це чітра; це моя улюблена. У ній є найтонший з усіх отворів, названий Брахмаранда.
2.19. Сяюча з п’ятьма кольорами, чиста, рухається в середині сушумни, ця чітра є життєвою частиною тіла і центром сушумни.
2.20. Це було названо в Шастрах Небесним Шляхом; це джерело радості безсмертя; роздумуючи над цим, великий йог знищує всі гріхи.
2.21. Дві фаланги над прямою кишкою і дві фаланги під лінгамом (пенісом) знаходиться лотос Адхара, розміром у чотири фаланги.
2.22. У основі лотоса Адхара є трикутна, красива йоні, прихована і таємна у всіх Тантрах.
2.23. У ній знаходиться верховна богиня Кундаліні, звернута в клубок. Вона має три і пів обороти (як змія) і знаходиться в усті сушумни.
2.24. Вона представляє творчу силу світу і завжди займається творенням. Це богиня мови, яку не може проявити жодне слово, і яку вихваляють всі боги.
2.25. Наді, яка називається іда, знаходиться зліва, обвиваючи сушумну, і доходить до лівої ніздрі.
2.26. Наді, яка називається пінгала, знаходиться справа; обвиваючи центральну судину, вона входить до правої ніздрі.
2.27. Наді, що знаходиться між Ідою та Пінгалою, безумовно є Сушумною. Вона має шість стадій, шість сил, шість лотосів, відомих йогам.
2.28. Перші п'ять стадій Сушумни відомі під різними іменами; вони необхідні, тому вони були вказані у цій книзі.
2.29. Інші наді, що виходять з Муладахара, йдуть до різних частин тіла, наприклад до язика, пеніса, очей, ніг, пальців ніг, вух, живота, пахви, пальців рук, мошонки та ануса. Вийшовши зі своїх належних місць, вони зупиняються на своїх відповідних місцях, як описано вище.
2.30. З усіх цих (чотирнадцяти) наді поступово виникають інші гілки та підгілки, так що в кінцевому підсумку їх стає триста з половиню тисяч, і вони постачають свої відповідні місця.
2.31. Ці наді поширені по всьому тілу поперечно і поздовжньо; вони є носіями відчуттів і контролюють рухи повітря, тобто вони також регулюють моторні функції.
2.32. В животі горить вогонь - перетравлювач їжі - розташований у центрі сфери сонця, який має дванадцять Каласів. Знай, що це вогонь Вайсванара; він народжується з частини моєї власної енергії і перетравлює різні їжі істот, знаходячись всередині їхніх тіл.
2.33. Цей вогонь збільшує життя, дає силу та живлення, робить тіло повним енергії, знищує всі хвороби і дарує здоров'я.
2.34. Мудрий йог, розпаливши цей Вайсванаричний вогонь за правильними обрядами, повинен щодня приносити в нього їжу в жертву, відповідно до вчень свого духовного вчителя.
2.35. Це тіло, яке називається Брахманда (мікрокосм), має багато частин, але я перелічив найважливіші з них у цій книзі. Вони безумовно мають бути відомі.
2.36. Різні є їхні імена, і незліченні є місця у цьому людському тілі; всі вони не можуть бути перелічені тут.
2.37. У тілі, описаному таким чином, живе Джива, всеосяжна, прикрашена гірляндою нескінченних бажань і зв'язана з тілом кармою.
2.38. Джива, що володіє багатьма якостями і є причиною усіх подій, насолоджується плодами своїх різних карм, накопичених у минулому житті.
2.39. Усе, що бачиться серед людей (чи то задоволення, чи то біль), народжується від карми. Всі істоти насолоджуються або страждають, відповідно до результатів своїх дій.
2.40. Бажання та інші почуття, які викликають задоволення чи біль, діють відповідно до минулої карми Дживи.
2.41. Джива, яка накопичила надлишок добрих і чеснотливих дій, отримує щасливе життя; і в світі вона отримує приємні і добрі речі для насолоди без жодних проблем.
2.42. У пропорції до сили своєї карми, людина страждає або насолоджується. Джива, яка накопичила надлишок зла, ніколи не перебуває в спокої - вона не відділяється від своєї карми; крім карми, в цьому світі немає нічого. З розуму, покритого маєю, розвинулися всі речі.
2.43. Як у відповідну пору року народжуються різні істоти, щоб насолоджуватися наслідками своєї карми; як через помилку раковина перлини приймається за срібло, так через забруднення своєї власної карми людина помиляється, приймаючи Брахмана за матеріальний всесвіт.
2.44. Від бажання виникають всі ці ілюзії; їх можна викорінити з великими труднощами; коли виникає рятівне знання про нереальність світу, тоді бажання знищуються.
2.45. Будучи захопленим у проявлений (об'єктивний) світ, виникає ілюзія щодо того, що є проявителем - суб'єктом. Немає іншої причини цієї ілюзії. По-справжньому, я кажу вам правду.
2.46. Ілюзія проявленого (об'єктивного світу) знищується, коли Творець проявленого стає явним. Ця ілюзія не зникає, поки думають, що "Брахма не існує".
2.47. Ретельно і глибоко досліджуючи це питання, це хибне знання зникає. Воно не може бути усунене іншим способом; ілюзія срібла залишається.
2.48. Поки не виникне знання про бездоганного Творця всесвіту, всі речі здаються окремими і багаточисленними.
2.49. Коли це тіло, отримане через карму, стає засобом досягнення нірвани (божественного блаженства); тоді тільки нести тягар стає плодотворним - інакше ні.
2.50. Якої б природи не було первинне бажання (васана), воно прилипає і супроводжує Дживу (через різні інкарнації); схожа ілюзія, яку вона страждає, відповідно до своїх вчинків і проступків.
2.51. Якщо практикуючий йогу бажає перетнути океан світу, він повинен виконувати всі обов'язки свого ашрами (стадії життя), відмовляючись від усіх плодів своїх дій.
2.52. Люди, прив'язані до чуттєвих об'єктів і бажаючі чуттєвих насолод, сходять з дороги нірвани через ілюзію багатослів'я і впадають у гріховні вчинки.
2.53. Коли людина не бачить нічого іншого тут, побачивши Самість через самість; тоді немає гріха (для нього, якщо він) відмовляється від усіх ритуальних робіт. Це моя думка.
2.54. Всі бажання та інше розчиняються через Знання, інакше не можна. Коли всі (менші) таттви (принципи) перестають існувати, тоді мій Таттва стає явним.
Глава третя. Практика йоги
3.1 У серці є блискучий лотос з дванадцятьма пелюстками, прикрашеними блискучими знаками. Він має літери від "к" до "тх" (тобто "к", "кх", "г", "гх", "н", "ч", "чх", "дж", "джх", "н", "т", "тх"), дванадцять красивих літер.
3.2 Прана живе там, прикрашена різними бажаннями, супроводжувана своїми минулими діями, які не мають початку, і з'єднана з егоїзмом (аханкара).
3.3 Від різних модифікацій Прани вона отримує різні назви; всі їх не можна тут перелічити.
3.4 Прана, апана, самана, удана, в'яна, нага, курма, крікара, д'явадата і дгананджая.
3.5 Це десять головних назв, описаних мною в цій Шастрі; вони виконують всі функції, збуджувані їхніми власними діями.
3.6 Знову ж таки, з цих десяти перші п'ять є головними; навіть серед них, прана і апана є найвищими проявами, на мою думку.
3.7 Місце Прани - серце; апани - анус; самани - область над пупком; удани - горло; в'яни рухається по всьому тілу.
3.8 П'ять інших вітрів, тощо, виконують такі функції в тілі: відрижка, відкриття очей, голод і спрага, позіхання та, нарешті, гикавка.
3.9 Той, хто таким чином знає мікрокосм тіла, звільняючись від усіх гріхів, досягає найвищого стану.
3.10 Тепер я розповім вам, як легко досягти успіху в йозі, знаючи це, йоги ніколи не зазнають невдач у практиці йоги.
3.11 Лише знання, передане гуру через його вуста, є потужним і корисним; інакше воно стає безплідним, слабким і дуже болісним.
3.12 Той, хто присвячує себе будь-якому знанню, догоджаючи своєму гуру з усією увагою, легко отримує плоди цього знання.
3.13 Немає жодного сумніву, що гуру є батьком. Гуру - мати, і навіть гуру - бог; і як такий, він повинен бути служений усіма своїми думками, словами і ділами.
3.14 Завдяки прихильності гуру все добре, що стосується себе, досягається. Тому повинен щодня служити гуру; інакше не може бути нічого сприятливого.
3.15 Нехай він вітає свого гуру після того, як тричі обійде його, і торкнеться правою рукою його лотосових ніг.
3.16 Особа, яка має контроль над собою, справді досягає успіху через віру; ніхто інший не може досягти успіху. Тому з вірою йогу слід практикувати з обережністю та наполегливістю.
3.17 Ті, хто схильний до чуттєвих задоволень або тримають погану компанію, хто є невіруючими, хто не має поваги до свого гуру, хто звертається до випадкових зборів, хто схильний до хибних і марних суперечок, хто жорстокий у своїй мові, і хто не приносить задоволення своєму гуру ніколи не досягає успіху.
3.18 Шість умов успіху: віра, постійність в практиці, повага до Гуру, розуміння загальної єдності, стриманість почуттів та помірне харчування. Немає сьомої умови.
3.19 Отримавши вказівки з йоги та знайшовши гуру, який знає йогу, нехай він практикує з
щирістю та вірою, згідно з методом, який навчає вчитель.
3.20 Нехай йогин йде до красивого та приємного місця усамітнення або в келію, приймає позу падмасана,
сидячи на сидінні (зробленому з трави куша), і починає практику пранаями.
3.21 Мудрий практик повинен тримати своє тіло твердим і непохитним, руки з'єднаними, ніби в молитві, і
вітати гуру з лівого боку. Він також повинен вітати Ганешу з правого боку, і знову ж таки
опікунів світів та богиню Амбіку, які знаходяться з лівого боку.
3.22 Потім нехай мудрий практик закриє великим пальцем праву ніздрю (пінгала), вдихає повітря через
ліву ніздрю (іда); і утримує повітря - затримує дихання - так довго, як може; потім
повільно видихає, а не сильно, через праву ніздрю.
3.23 Знову нехай він вдихає через праву ніздрю, і затримує дихання так довго, як дозволяє його сила;
потім нехай він видихає повітря через ліву ніздрю, не сильно, а повільно і ніжно.
3.24 Згідно з вищезазначеним методом йоги, нехай він практикує двадцять кумбхак (затримок дихання). Він
повинен практикувати це щодня без занедбань або лінощів, і бути вільним від усіх подвійностей (любові та ненависті, сумнівів
та суперечок) і т. д.
3.25 Ці кумбхаки слід практикувати чотири рази - один раз (1) рано вранці на світанку, (2) потім опівдні, (3) третій на заході сонця, і (4) четвертий опівночі.
3.26 Коли це практикується щодня протягом трьох місяців з регулярністю, наді (канали) тіла будуть легко і надійно очищені.
3.27 Коли таким чином наді правдомовного йогіна очищені, тоді всі його недоліки будуть знищені, і він
входить у першу стадію в практиці йоги, яка називається Арамбха.
3.28 У тілі йогіна, чиї наді очищені, спостерігаються певні ознаки. Я коротко опишу всі ці різні ознаки.
3.29 Тіло людини, що практикує регуляцію дихання, стає гармонійно розвиненим, випромінює солодкий аромат і виглядає красивим і привабливим. У всіх видах йоги є чотири стадії пранаями - 1: арамбха-авастха (початкова стадія); 2: гхата-авастха (стан співпраці Самості та Вищої Самості); 3: парічая-авастха (знання); 4: нішпатті-авастха (кінцеве завершення).
3.30 Ми вже описали початок арамбха-авастха пранаями; решта буде описано пізніше. Вони знищують усі гріхи та печалі.
3.31 Наступні якості завжди присутні в тілах кожного йогіна - сильний апетит, хороше травлення, веселість, гарний вигляд, велика мужність, могутній ентузіазм і наповненість силою.
3.32 Тепер я розповім вам про великі перешкоди для йоги, яких потрібно уникати, оскільки їхнє усунення дозволяє йогам перетнути це море мирської печалі.
3.33 Йогін повинен відмовитися від наступного; 1: кислого, 2: в'яжучі речовини, 3: гострі речовини, 4: сіль, 5: гірчиця і 6: гіркі речовини; 7: надмірного ходіння, 8: ранкові купання (до сходу сонця) і 9: смажені в олії речі; 10 крадіжка, 11: вбивство (тварин) 12: ворожість до будь-якої людини, 13: гордість, 14: подвійність і 15: кривизна 16: голодування, 17: брехні, 18: думки, відмінні від думок про мокшу, 19: жорстокість до тварин; 20: компанія жінок, 21: поклоніння (або поводження або сидіння поруч) з вогнем, і 22: пустослів'я, без уваги до приємності чи неприємності мови, і нарешті, 23: переїдання.
3.34 Тепер я розповім вам про засоби, за допомогою яких успіх у йозі швидко досягається; це потрібно тримати в таємниці від інших, щоб успіх прийшов з упевненістю.
3.35 Великий йогін повинен завжди дотримуватися наступних настанов - він повинен використовувати 1: топлене масло, 2: молоко,
3: солодку їжу, та 4: бетель, 5: камфору; 6: добрі слова, 7: приємний монастир або усамітнене місце,
з невеликими дверима; 8: слухати проповіді про істину, та 9: завжди виконувати свої домашні обов'язки з
вайраг'єю (без прив'язаності), 10: співати ім'я Вішну; 11: і слухати солодку музику, 12: мати терпіння,
13: сталість, 14: прощення, 15: аскези, 16: очищення, 17: скромність, 18: відданість, та 19: служіння
Гуру.
3.36 Коли повітря входить у сонце, це правильний час для йогіна приймати їжу (тобто, коли дихання тече
через пінгалу); коли повітря входить у місяць, він повинен лягати спати (тобто, коли дихання тече
через ліву ніздрю або іда).
3.37 Пранаяму (регуляцію дихання) не слід практикувати відразу після їжі, ні коли людина дуже голодна; перед
початком практики слід вжити трохи молока та масла.
3.38 Коли людина добре закріпила свою практику, тоді вона не повинна дотримуватися цих обмежень. Практикуючий
повинен їсти невеликими порціями, але часто; і повинен щоденно практикувати кумбхаку в зазначені
часи.
3.39 Коли йогін може за своїм бажанням регулювати повітря та затримувати дихання (коли і як довго), тоді
він безсумнівно досягає успіху в кумбхаці, і від успіху в кумбхаці він може керувати будь-чим.
3.40 У першій стадії пранаями тіло йогіна починає пітніти. Коли це трапляється, він повинен добре втерти
його, інакше тіло йогіна втрачає свою дхату (силу).
3.41 На другій стадії тіло починає тремтіти; на третій - стрибає, як жаба; і коли практика стає більшою,
адепт ходить по повітрю (левітація).
3.42 Коли йогін, сидячи в падмасані, може підніматися в повітрі і залишати землю, тоді він досяг вайусіддхі
(успіху над повітрям), що знищує темряву світу.
3.43 Але до тих пір, нехай він практикує, дотримуючись усіх правил та обмежень, зазначених вище. Від досконалості
пранаями зменшується сон, виділення і сеча.
3.44 Істинно сприймаючий йогін стає вільним від хвороб, печалі або страждань; він ніколи не має (неприємного)
поту, слини та паразитів.
3.45 Коли в тілі практикуючого немає надмірного слизу, вітру чи жовчі; тоді він може
безпечно бути нерегулярним у своїй дієті та іншому.
3.46 Ніяких шкідливих наслідків не буде, якщо йогін приймає велику кількість їжі, або дуже мало, або взагалі
не їсть. Завдяки силі постійної практики, йогін досягає бхучарісіддхі, він рухається, як жаба рухається
стрибками по землі (левітація).
3.47 Воістину, у йозі є багато важких і майже нездоланних перешкод, проте йогін повинен продовжувати
свою практику за будь-яких умов; навіть якщо проявлені складні обставини життя.
3.48 Тоді нехай практикуючий, сидячи в усамітненому місці та стримуючи свої почуття, вимовляє тихим повторенням
довгу пранаву ОМ, щоб знищити всі перешкоди.
3.49 Мудрий практикуючий безсумнівно знищує всі свої карми, набуті в цьому житті або в минулому, через
регуляцію дихання.
3.50 Великий йогін знищує шістнадцятьма пранаямами різні доброчесності та вади, накопичені в минулому житті.
3.51 Ця пранаяма знищує гріхи, як вогонь спалює купу бавовни; вона робить йогіна вільним від гріхів; наступною вона
знищує узи всіх його добрих вчинків.
3.52 Могутній йогін, досягнувши через пранаяму восьми видів психічних сил, і перетнувши океан доброчесності та пороків, вільно рухається через три світи.
3.53 Потім він поступово повинен навчитися практикувати протягом трьох гхар (півтори години), він повинен бути здатний утримувати дихання протягом цього часу. Завдяки цьому йогін безсумнівно здобуває всі бажані сили (сідхи).
3.54 Йогін набуває наступних сил: вак'я сіддхі (пророцтво), транспортування себе куди завгодно за бажанням (камачарі), ясновидіння (дурадарішті), ясночуття (дурашруті), тонке бачення (шушма-дрішті) та
здатність входити в інше тіло (паракайпраувешана), перетворювати неблагородні метали в золото, втираючи їх своїми виділеннями та сечею, та здатність ставати невидимим, і нарешті, рухатися в повітрі.
3.55 Коли, практикуючи пранаяму, йогін досягає стану гхата, тоді для нього немає нічого в цьому колі всесвіту, чого він не може досягти.
3.56 Гхата вважається тим станом, у якому прана та апана вайю, нада та вінду, дживатма (Людський Дух) та Параматма (Вселенський Дух) поєднуються та співпрацюють.
3.57 Коли він отримує здатність утримувати дихання (тобто бути у трансі) протягом трьох годин, тоді безсумнівно досягається дивовижний стан прат'яхара.
3.58 Який би об'єкт йогін не сприймав, нехай він вважає його духом. Коли відомі режими дії різних органів чуття, тоді їх можна завоювати.
3.59 Коли, через велику практику, йогін може виконати одну кумбхаку протягом трьох годин, коли протягом восьми данд (3 години) дихання йогіна призупиняється, тоді той мудрий може балансувати себе на своєму великому пальці; але для інших він виглядає божевільним.
3.60 Після цього, через вправи, йогін досягає Парічая-авастха. Коли повітря, залишаючи сонце та місяць (праву та ліву ніздрі), залишається непорушним і стійким в ефірі каналу сушумна, тоді воно знаходиться у стані парічая.
3.61 Коли він, практикуючи йогу, набуває здатності до дії (крія шакті) та пробиває шість чакр, і досягає вірного стану парічая, тоді йогін, воістину, бачить три наслідки карми.
3.62 Тоді нехай йогін знищить безліч карм пранавою (ОМ); нехай він виконає кайавьюха (містичний процес впорядкування різних сканд тіла), щоб насолодитися або страждати наслідками всіх своїх дій в одному житті, без необхідності в переродженні.
3.63 У цей час нехай великий йогін практикує п'ятиступеневу дхарану форми концентрації на Вішну, завдяки якій здобувається контроль над п'ятьма елементами і усувається страх від будь-якої шкоди від них (Земля, вода, вогонь, повітря, акаша не можуть йому зашкодити).
3.64 Нехай мудрий йогін практикує дхарану так: п'ять гхат у лотосі адхара (муладхара); п'ять гхат у місці лінги (свадхістана), п'ять гхат у регіоні над нею (в пупці, маніпурі), і те ж саме в серці (анахата); п'ять гхат у горлі (вишуддха) і, нарешті, нехай він утримує дхарану протягом п'яти гхат у просторі між двома бровами (анжапур). Завдяки цій практиці елементи перестають завдавати будь-якої шкоди великому йогіну.
3.65 Мудрий йогін, який таким чином постійно практикує концентрацію (дхарану), ніколи не помирає через сотні циклів великого Брахми.
3.66 Після цього, через поступові вправи, Йогін досягає Нішпатті-авастха (стану довершеності). Йогін, знищивши всі насіння карми, які існували з самого початку, п’є воду безсмертя.
3.67 Коли дживан-мукта (звільнений у цьому житті), спокійний Йогін досягнув, через практику, довершеності самадхі (медитації), і коли цей стан завершеного самадхі можна викликати за власною волею, тоді нехай Йогін бере чітана (свідомість), разом з повітрям, і з силою (крія-шакті) підкорює шість чакр, і абсорбує це в силу, що називається джнана-шакті.
3.68 Тепер ми описали управління праною для усунення труднощів (які чекають на Йогіна); через це знання ваяу-садхана зникають усі страждання та задоволення в колі цього всесвіту.
3.69 Коли майстерний Йогін, розташовуючи язик у кореня піднебіння, може пити прана ваяу, тоді відбувається повне розчинення всіх Йог (тобто, він більше не потребує Йоги).
3.70 Коли майстерний Йогін, знаючи закони дії прани і апани, може пити холодне повітря через концентрацію рота у формі ворони, тоді він стає гідним звільнення.
3.71 Мудрий Йогін, який щоденно п’є нектар повітря, відповідно до правил, знищує втому, гарячку (лихоманку), занепад і старіння, а також ушкодження.
3.72 Направляючи язик вгору, коли Йогін може пити нектар, що тече з місяця (розташованого між двома бровами), протягом місяця він безсумнівно переможе смерть.
3.73 Коли він міцно закриває глотку за допомогою правильного йогічного методу, і розмірковуючи про богиню Кундаліні, він п’є (місячну рідину безсмертя), він стає мудрецем протягом шести місяців.
3.74 Коли він п’є повітря через дзьоб ворони, як вранці, так і ввечері в сутінках, розмірковуючи, що воно потрапляє до рота кундаліні, лікується споживання легенів (туберкульоз).
3.75 Коли мудрий Йогін п’є рідину день і ніч через дзьоб ворони, його хвороби знищуються: він безсумнівно отримує здатність до ясночуття і яснобачення.
3.76 Коли міцно закриваючи зуби (натискаючи верхні на нижні щелепи), і розташовуючи язик вгору, мудрий Йогін п’є рідину дуже повільно, протягом короткого періоду він перемагає смерть.
3.77 Той, хто щоденно продовжує цю вправу лише протягом шести місяців, звільняється від усіх гріхів і знищує всі хвороби.
3.78 Якщо він продовжує цю вправу протягом року, він стає Бхаїравою; він отримує здатності аніма тощо і підкорює всі елементи та елементарні сили.
3.79 Якщо Йогін може залишатися на пів секунди з язиком, повернутим назад, він звільняється від хвороб, смерті і старіння.
3.80 Справді, справді, я кажу вам правду, що людина ніколи не помре, якщо буде розмірковувати, розвернувши язик назад і вгору, поєднуючи його з життєвою рідиною Прана.
3.81 Через цю вправу і Йогу, він стає, як Камадева, без суперників. Він не відчуває ні голоду, ні спраги, ні сну, ні дискомфорту.
3.82 Діючи за цими методами, великий Йогін стає в світі абсолютно незалежним; і звільнений від усіх перешкод, він може йти всюди.
3.83 Практикуючи таким чином, він ніколи не народжується знову, і не забруднюється чеснотами та пороками, але насолоджується (вічність) з богами.
3.84 Існує вісімдесят чотири асани, різних способів. З них чотири повинні бути прийняті, які я згадую нижче:— 1, Siddhasana; 2, Padmasana; 3, Ugrasana; 4, Svastikasana.
Siddhasana.
3.85 Siddhasana, яка дає успіх практикуючому, виглядає наступним чином: натискаючи п’ятою на йоні, іншою п’яту Йогін повинен розташувати на лінгам; він повинен зафіксувати свій погляд на просторі між двома бровами, бути стійким і утримувати свої відчуття. Його тіло особливо повинно бути прямим і без будь-яких вигинів. Місце повинно бути усамітненим, без будь-якого шуму.
3.86 Той, хто бажає швидко досягти завершення Йоги за допомогою вправ, повинен прийняти позу Siddhasana і практикувати регулювання дихання.
3.87 Через цю позу Йогін, залишаючи світ, досягає найвищої мети і по всьому світу немає жодної більш таємничої пози, ніж ця. Приймаючи та розмірковуючи в цій позі, Йогін звільняється від гріха.
Padmasana.
3.88 Тепер я описую Padmasana, яка відганяє (або лікує) всі хвороби:— перехрестивши ноги, акуратно розмістіть стопи на протилежних стегнах (тобто, ліву стопу на праве стегно, і навпаки); схрестіть обидві руки і розмістіть їх аналогічно на стегнах; зафіксуйте погляд на кінчику носа; натискаючи язиком на верхнє піднебіння, (підборіддя повинно бути піднятим, груди розширені) потім повільно вдихніть, наповніть груди всією своєю силою і повільно видихніть безперервним потоком.
3.89 Це не можна практикувати кожному; лише мудрий досягає успіху в цьому.
3.90 Виконуючи і практикуючи цю позу, безсумнівно, життєві потоки практикуючого відразу стають повністю рівномірними і гармонійно течуть через тіло.
3.91 Сидячи в позі Padmasana, і знаючи дію прана та апана, коли Йогін виконує регулювання дихання, він досягає звільнення.
Ugrasana.
3.92 Витягніть обидві ноги і тримайте їх розділеними; міцно візьміться за голову руками і розмістіть їх на колінах. Це називається Ugrasana (сувора поза), вона збуджує рух повітря, знищує млявість і дискомфорт тіла, і також називається paschima-uttana (задньо-витягуюча поза). Той мудрець, який щодня практикує цю благородну позу, може безсумнівно позбавитись скорботи і оволодіти Вайю сідхами.
3.93 Ті, хто практикує це, досягають всіх сиддхі; тому ті, хто бажає досягти сили, повинні практикувати це ретельно.
3.94 Це повинно бути зберігатися в таємниці з найбільшою обережністю і не бути надано широкому загалу. Через це легко досягається vayu-siddhi, і воно знищує безліч нещасть.
Svastikasana.
3.95 Розмістіть підошви ніг повністю під стегнами, тримайте тіло прямим і сидіть спокійно. Це називається Svastikasana.
3.96 Таким чином, мудрий Йогін повинен практикувати регулювання повітря. Жодна хвороба не може атакувати його тіло, і він отримує vayu-siddhi.
3.97 Це також називається sukhasana, легка поза. Ця корисна для здоров'я, хороша svastikasana повинна зберігатися в таємниці йогином.
Глава четверта. Мудри
4.1 Yoni-Mudra. Священний Напій Кула.
4.2 Спочатку з сильним вдихом зосередьте розум на адхар лотосі. Потім стисніть Йоні, яка знаходиться в області промежини.
4.3 Там нехай він уявить, що Бог любові перебуває в цій Брахма Йоні, і що він красивий, як квітка Бандук (Pentapetes phoenicea) - блискучий, як десятки мільйонів сонць, і прохолодний, як десятки мільйонів місяців. Над цією Йоні є маленьке і тонке полум'я, форма якого є розум. Потім нехай він уявить, що відбувається злиття між ним і цим полум'ям (Шива і Шакті).
4.4 (Тоді уявіть, що) - Вони піднімаються через канал сушумна, три тіла в їх належному порядку (тобто ефірне, астральне та ментальне тіла). У кожній чакрі виділяється нектар, характеристикою якого є велике блаженство. Його колір - білий рожевий (рожевий), повний сяйва, що падає вниз струменями безсмертної рідини. Нехай він п'є це вино безсмертя, яке є божественним, а потім знову входить у Йоні (тобто область промежини).
Примітка. Під час підйому цих тонких тіл вони п'ють на кожному етапі цей нектар, який називається Куламріта.
4.5 Потім нехай він знову йде до Йоні через практику мантра-йоги. Ця Йоні була названа мною в Тантрах як рівнозначна життю.
4.6 Знову нехай він поглинається в ту Йоні, де мешкає вогонь смерті - природа Шиви і т.д. Так описаний мною метод практики великої Йоні-мудри. Від успіху в її практиці немає нічого, чого не можна досягти.
4.7 Навіть ті мантри, які є спотвореними (chhinna) або паралізованими (Kilita), випалені вогнем (stambhita) або полум'я яких стало тонким, або темні, і які повинні бути залишені, або які є злими, або занадто старими, або які горделиві, або перейшли на бік ворога, або слабкі і без сутності, без життєвої сили; або які були поділені на сотні частин, навіть вони стають родючими з часом і методом. Усі вони можуть дати силу і звільнення, коли їх належним чином передає учню Гуру, після того, як він ініціює його відповідно до належних ритуалів і виконає тисячу разів. Ця Йоні-мудра була описана, щоб учень заслуговував (бути ініційованим у таємниці) і отримав мантри.
4.8 Той, хто практикує Йоні-Мудру, не забруднюється гріхом, навіть якщо він убиває тисячу Брахманів або вбиває всіх мешканців трьох світів -
4.9 Навіть якщо він вбиває свого вчителя або п'є вино або чинить крадіжку, або оскверниться, він також не забруднюється цими гріхами завдяки цій мудрі.
4.10 Тому ті, хто бажає звільнення, повинні практикувати це щодня. Через практику (абгьяса) досягається успіх; через практику досягається звільнення.
4.11 Досконала свідомість досягається через практику. Йога досягається через практику; успіх у Мудрі приходить через практику; через практику досягається успіх у пранаямі. Смерть можна обманути через практику, і людина стає переможцем смерті через практику.
4.12 Через практику отримують силу вак (пророцтво), і здатність пересуватися всюди, через просте зусилля волі. Цю Йоні-мудру слід зберігати у великій таємниці і не надавати її кожному. Навіть коли загрожує смерть, її не слід розкривати або передавати стороннім.
Пробудження Кундаліні.
4.13 Тепер я розповім вам найкращий спосіб досягти успіху в Йозі. Практикуючі повинні зберігати це в таємниці. Це найбільш недоступна Йога.
4.14 Коли спляча богиня Кундаліні пробуджується завдяки милості Гуру, коли всі лотоси і пута легко пронизуються наскрізь.
4.15 Тому, щоб богиня, яка спить у роті Брахмарандхри (найглибша порожнина сушумни), прокинулася, мудри повинні практикуватися з найбільшою обережністю.
4.15 З багатьох мудр наступні десять є найкращими: (1) Mahamudra, (2) Mahabandha, (3) Mahavedha, (4) Khechari, (5) Jalandhar, (6) Mulabandha, (7) Viparitkarana, (8) Uddana, (9) Vajrondi, і (10) Shaktichalana.
4.16 Моя найдорогоцінніша, тепер я опишу тобі Mahamudra, знання про яку древні мудреці Капіла та інші досягли успіху в Йозі.
4.17 Відповідно до вказівок Гуру, обережно натискайте промежину п’ятою лівої ноги. Витягнувши праву ногу, міцно тримайте її обома руками. Закривши дев'ять воріт (тіла), покладіть підборіддя на груди. Потім зосередьте вібрації розуму і вдихніть повітря та утримуйте його за допомогою кумбхаки (стільки, скільки можна зручно утримувати). Це Mahamudra, зберігається в таємниці у всіх Тантрах. Йог з твердим розумом, практикуючи це з лівого боку, повинен потім практикувати це з правого боку; і в усіх випадках він повинен бути твердим у пранаямі – регуляції дихання.
4.18 Таким чином, навіть найбільш нещасний йог може досягти успіху. За допомогою цього всі канали тіла пробуджуються та активуються; життя подовжується, і його занепад зупиняється, і всі гріхи знищуються. Усі хвороби виліковуються, і шлунковий вогонь збільшується. Це надає тілу бездоганну красу та знищує занепад і смерть. Усі плоди бажання та задоволення досягаються, і почуття перемагаються. Йог, який зосереджений у медитації, отримує всі вищезазначені речі завдяки практиці. Не повинно бути вагань у виконанні цього.
4.19 О ви, кого обожнюють боги! знайте, що цю мудру потрібно зберігати в найсуворішій таємниці. Отримавши це, Йог перетинає океан світу.
4.20 Ця мудра, описана мною, дає всі бажання практикуючому; її слід практикувати в таємниці та ніколи не слід давати кожному.
4.21 Тоді (після Mahamudra), витягнувши (праву) ногу, покладіть її на (ліве) стегно; стискайте промежину і підніміть апана вайю вгору та поєднайте його з самана вайю; спрямуйте прана вайю вниз, а потім нехай мудрий йог зв'яже їх у трійці в пупку (тобто прана і апана повинні бути поєднані з саманою в пупку). Я розповів тобі, як Mahamudra, яка показує шлях до звільнення. Завдяки цьому вся прана в каналах тіла йога спрямовуються до голови. Це слід практикувати з великою обережністю, поперемінно обома ногами.
4.22 Завдяки цій практиці прана входить у середній канал сушумни, тіло підживлюється ним, кістки міцно зв’язані, серце йога наповнюється (радістю). За допомогою цього Бандха великий йог досягає всіх своїх бажань.
4.23 О богине трьох світів! коли йог, виконуючи Mahamudra, викликає злиття прана і апана вайю і наповнює вісцеральні органи праною, повільно направляючи її вниз, це називається Mahavedha.
4.24 Найкращі з йогів, за допомогою прани (Вайю), пробиваючи вузли (грандхи), які знаходиться на шляху сушумни, повинні пробити вузол Брахми.
4.25 Той, хто практикує цей Mahavedha з великою таємністю, досягає вайю-сіддхі. Це знищує занепад і смерть.
4.26 Боги, що мешкають у чакрах, тремтять через м’який приплив і відтік повітря під час пранаями; велика богиня, Куналі Маха Майя, також поглинається горою Кайлас.
4.27 Mahamudra та Mahabandha стають безплідними, якщо їх не супроводжує Mahavedha; тому йог повинен практикувати всі три послідовно з великою обережністю.
4.28 Той, хто практикує ці три щодня чотири рази з великою обережністю, безсумнівно перемагає смерть протягом шести місяців.
4.29 Лише сіддха знає важливість цих трьох і ніхто інший; знаючи це, практикуючий досягає всього успіху.
4.30 Це слід зберігати в найсуворішій таємниці тим, хто бажає отримати силу; інакше, безсумнівно, що бажані сили ніколи не будуть досягнуті через практику мудр.
Khechari. 4.31 Мудрий йог, сидячи в позі ваджрасана у місці, вільному від будь-яких перешкод, повинен міцно зосередити свій погляд на точці між двома бровами; і, перевертаючи язик назад, зафіксувати його в ямці під надгортанником, обережно поклавши його на вхід до колодязя нектару (тобто закривши горло). Ця мудра, описана мною на прохання моїх відданих, є Кхечарі мудра.
4.32 О, мій улюблений! знай, що це є джерелом всього успіху, завжди практикуючи це, нехай він щодня п’є нектар. Завдяки цьому він досягає vigraha-siddhi (владу над мікрокосмосом), як лев перемагає слона смерті.
4.33 Чи чистий, чи нечистий, у якому б стані він не був, якщо досягнутий успіх у Кхечарі, він стає чистим. У цьому немає сумнівів.
4.34 Той, хто практикує це навіть на мить, перетинає великий океан гріхів і, насолоджуючись задоволеннями світу дева, народжується в благородній родині.
4.35 Той, хто спокійно і без ліні практикує цю Кхачарі мудру, досягає іного сприйняття часу.
4.36 Той, хто знає цю Кхачарі мудру відповідно до інструкцій свого гуру, досягає найвищої мети, навіть занурившись у великі гріхи.
4.37 О, ви, обожнювані богами! ця мудра, дорога як життя, не повинна даватися кожному; її слід тримати прихованою з великою обережністю.
Джаландхара. 4.38 Скоротивши м’язи горла, натисніть підборіддя на груди. Це називається Джаландхара бандха. Навіть боги вважають це безцінним. Вогонь у області пупка (тобто шлунковий сік) п’є нектар, що виділяється з тисячепелюсткового лотоса. (Щоб нектар не був спожитий), він повинен практикувати цю бандха.
4.39 Завдяки цій бандхі, мудрий йог сам п’є нектар і, досягаючи безсмертя, насолоджується трьома світами.
4.40 Ця Джаландхара бандха дає успіх практикуючому; йог, який бажає успіху, повинен практикувати її щодня.
Муда бандха. 4.41 Натискаючи добре п’ятою на анус, повільно витягайте апана вайю вгору за допомогою практики. Це описується як Муда бандха - руйнівник занепаду і смерті.
4.42 Якщо під час практики цієї мудри йог може об’єднати апана з прана вайю, то це, звичайно, стає Йоні мудра.
4.43 Той, хто здійснив Йоні мудру, що він не може досягти в цьому світі? Сидячи в позі падмасана, вільний від ліні, йог, покинувши землю, рухається по повітрю завдяки цій мудрі.
4.44 Якщо мудрий йог бажає перетнути океан світу, нехай він практикує цю бандху в таємниці, в усамітненому місці.
Віпаріта-карані. 4.45 Поклавши голову на землю, нехай він витягне ноги вгору, рухаючи їх навколо. Це Віпаріта-карані, тримається в таємниці у всіх світах.
4.46 Йог, який практикує це щодня протягом трьох годин, перемагає смерть і не знищується навіть у пралайї.
4.47. Той, хто п'є нектар, стає рівним Сіддхам; той, хто практикує цей бандху, стає майстром серед створінь.
(8) Уддіяна-бандха. 4.48. Втягни живіт вгору це називається Уддіяна-бандха – знищувач усіх гріхів і скорбот. Внутрішні органи черевної порожнини повинні бути переміщені вгору. Це Уддіяна-бандха, лев що перемагає слона смерті.
4.49. Йог, який практикує її чотири рази на день, тим самим очищає свої внутрішні органи.
4.50. Практикуючи її протягом шести місяців, йог безсумнівно перемагає смерть; запалюється шлунковий вогонь, і балансує рідини тіла.
4.51. Через це, відповідно, також досягається віграхасіддхи. Всі хвороби йога безумовно знищуються цим.
4.52. Отримавши метод від Гуру, мудрий йог повинен практикувати його з великою обережністю. Ця найважча мудра повинна практикуватися в тихому і недоторканому місці.
(9) Ваджролі-мудра. 4.53. Рухомий милістю до своїх відданих, я тепер поясню Ваджролі-мудру, знищувача темряви світу, найпотаємнішу серед усіх таємниць.
4.54. Навіть слідуючи всім своїм бажанням і не дотримуючись правил йоги, домогосподар може звільнитися, якщо він практикує Ваджролі-мудру.
4.55. Ця практика Ваджролі йоги дає звільнення навіть тоді, коли людина занурена в чуттєвість; тому її слід практикувати йогу з великою обережністю.
(Згідно вимогам традиції йоги, частину тексту з детальним описом сексуальних практик Шива Самхіти 4.55-4.74 я залишаю в таємниці, як того вимагає сам текст на санскриті)
4.75. О Парваті! Коли досягається бінду-сіддхи, що ще не може бути досягнуто? Навіть недосяжна слава мого божества може бути досягнута через це.
(10) Шакті-чалані. 4.76. Нехай мудрий йог силою та твердо витягує богиню Кундаліні, що спить у лотосі адхари, за допомогою апана-ваї. Це Шакті-чалан мудра, що дарує всі сили.
4.77. Той, хто практикує цю Шакті-чалані щодня, отримує подовження життя та знищення хвороб.
4.78. Залишаючи сон, змія (тобто Кундаліні) сама піднімається вгору; тому нехай йог, що бажає сили, практикує це.
4.79. Той, хто завжди правильно практикує цю Шакті-чалані згідно з інструкціями свого Гуру, отримує віграхасіддхи, що дарують сили аніма, і не боїться смерті.
4.80. Той, хто правильно практикує Шакті-чалану протягом двох секунд і з обережністю, дуже близький до успіху. Цю мудру повинен практикувати йог у правильній позі.
4.81. Це десять мудр, рівних яким ніколи не було і ніколи не буде: завдяки практиці будь-якої з них, людина стає сіддхою і досягає успіху.
Глава п'ята. Мудри
5.1 Парваті. О Господи, о коханий Шанкаре! скажи мені, для тих, чиї розуми шукають вищої мети, про перешкоди та перепони на шляху Йоги.
5.2 Шива. Слухай, о Богине! Я розкажу тобі про всі перешкоди, які стоять на шляху Йоги. Для досягнення звільнення насолоди (бхага) є найбільшою з усіх перепон.
Бхага (насолода). 5.3 Жінки, ліжка, сидіння, одяг та багатства є перешкодами для Йоги. Бетель, вишукані страви, карети, царства, влада та сили; золото, срібло, а також мідь, коштовні камені, алое дерево та худоба; навчання Ведам та Шастрам; танці, співи та прикраси; арфа, флейта та барабан; їзда на слонах та конях; дружини та діти, мирські насолоди; всі ці речі є перепонами. Це перешкоди, які виникають з насолод (бхага). Слухай тепер про перешкоди, які виникають від ритуалістичної релігії.
Дхарма (ритуалізм релігії). 5.4 Наступні є перешкодами, які релігія ставить: обмивання, поклоніння богам, дотримання священних днів місяця, жертвопринесення вогню, прагнення до мокші, обітниці та покаяння, пости, релігійні обряди, мовчання, аскетичні практики, споглядання та об'єкт споглядання, мантри та милостиня, всесвітня слава, риття та облаштування водойм, криниць, ставків, монастирів та гаїв; жертвопринесення, обітниці голодування, Чандраяна та паломництва.
Джнана (перешкоди знання). 5.5 Тепер я опишу, о Парваті, перешкоди, які виникають з знання. Сидіння в позі гомукха та практика дхауті (миття кишечника за допомогою хатха-йоги). Знання розподілу наді (каналів людського тіла), вивчення прат’яхари (підпорядкування почуттів), спроби пробудити кундаліні, швидко рухаючи животом (процес хатха-йоги), входження в шлях індрій та знання дії надій; ці речі є перешкодами. Тепер слухай про помилкові уявлення щодо дієти, о Парваті.
5.6 Те, що самадхі (транс) може бути одразу викликаний вживанням певних нових хімічних есенцій та споживанням певних видів їжі, є помилкою. Тепер слухай про помилкові уявлення щодо впливу компанії.
5.7 "Тримайся компанії доброчесних і уникай лихих" (це помилкове уявлення). Вимірювання важкості та легкості вдиханого та видиханого повітря (є помилковою ідеєю).
5.8 Брахман є в тілі або Він є творцем форми, або Він має форму, або Він не має форми, або Він є всім - всі ці заспокійливі доктрини є перешкодами. Такі уявлення є перепонами у формі джнани (знання).
Чотири види Йоги. 5.9 Йога є чотирьох видів: перша - мантра-йога, друга - хатха-йога, третя - лая-йога, четверта - раджа-йога, яка відкидає дуальність.
Садхаки (учні). 5.10 Знай, що аспіранти є чотирьох видів - слабкі, середні, ревні та найбільш ревні - найкращі, які можуть перетнути океан світу.
Слабкі, що заслуговують на мантра-йогу. 5.11 Люди з малими підприємницькими здібностями, забудькуваті, хворобливі та які знаходять вади в вчителях; жадібні, гріховні гурмани, безпорадно прив'язані до своїх дружин; мінливі, боязкі, хворобливі, не незалежні та жорстокі; ті, чий характер поганий і хто слабкий - всі вищезазначені є слабкими садхаками. З великими зусиллями такі люди досягають успіху за дванадцять років; їх учителі повинні знати, що вони підходять для мантра-йоги.
Середні, що заслуговують на лая-йогу. 5.12 Люди з широким кругозором, милосердні, що прагнуть до доброчесності, солодкі в своєму мовленні; ті, що ніколи не впадають в крайнощі в будь-якому починанні - це середні. Їх має ініціювати вчитель в лая-йогу.
5.13 Твердої думки, знаючі Лая-йогу, незалежні, повні енергії, великодушні, співчутливі, прощаючі, правдиві, відважні, повні віри, поклоняються лотосним стопам своїх Гуру, завжди зайняті практикою Йоги - знай таких людей як адхіматра. Вони досягають успіху в практиці Йоги протягом шести років і повинні бути ініційовані в хатха-йогу та її гілки.
Найбільш ревні, що заслуговують на всі Йоги. 5.14 Ті, що мають найбільшу кількість енергії, підприємливі, захоплюючі, героїчні, що знають Шастри, і наполегливі, вільні від ефектів сліпих емоцій, і не легко збентежені, що знаходяться в розквіті своєї молодості, помірні в своїй дієті, правителі своїх почуттів, безстрашні, чисті, вмілі, благодійні, допомога для всіх; компетентні, тверді, талановиті, задоволені, прощаючі, добродушні, релігійні, що тримають свої зусилля в секреті, з приємною мовою, мирні, що вірять у писання та поклоняються Богу і Гуру, які не витрачають час на суспільство, і вільні від будь-якої серйозної хвороби, які знайомі з обов'язками адхіматра і є практиками всіх видів Йоги - безсумнівно, вони досягають успіху за три роки; вони заслуговують бути ініційованими у всі види Йоги без будь-яких вагань.
Виклик тіні (пратикопасана). 5.15 Виклик Пратики (тіні) дає відданому об'єкти, видимі та невидимі; безсумнівно, від його самого виду, людина стає чистою.
5.16 У ясному сонячному небі, дивись з нерухомим поглядом на своє власне божественне відображення; коли це бачиться навіть на одну секунду в небі, ти бачиш Бога відразу в небі.
5.17 Той, хто щодня бачить свою тінь в небі, подовжить свої роки і ніколи не помре випадковою смертю.
5.18 Коли тінь бачиться повністю відображеною в полі неба, тоді він досягає перемоги; і підкорюючи вайю, він йде скрізь.
5.18b Під час сходу сонця або місяця, нехай він нерухомо дивиться на шию своєї тіні; потім, через деякий час, нехай дивиться в небо; якщо він бачить повну сіру тінь у небі, це сприятливо.
5.19 Той, хто завжди практикує це і знає Параматму, стає повністю щасливим, завдяки милості своєї тіні.
5.20 Під час початку подорожі, шлюбу або сприятливої роботи, або коли в біді, це має велику користь. Цей виклик тіні знищує гріхи і збільшує доброчесність.
5.21 Завдяки постійній практиці, він починає бачити це у своєму серці, і наполегливий йогін досягає звільнення.
Раджа Йога. 5.22 Нехай він закриє вуха великими пальцями, очі вказівними пальцями, ніздрі середніми пальцями, а рештою чотирма пальцями нехай притискає разом верхні та нижні губи. Йогін, таким чином міцно утримуючи повітря, бачить свою душу у вигляді світла.
5.23 Коли людина бачить без перешкод це світло навіть на мить, стаючи вільною від гріха, вона досягає найвищої мети.
5.24 Йогін, вільний від гріха, практикуючи це постійно, забуває своє фізичне, тонке та причинне тіла і стає єдиним з тією душею.
5.25 Той, хто практикує це в секреті, поглинається у Брахмані, навіть якщо займався гріховними справами.
5.26 Це слід тримати в секреті; воно одразу виробляє переконання; воно дарує нірвану людству. Це моя найулюбленіша Йога. Завдяки поступовій практиці цього, йогін починає чути містичні звуки нади.
5.27 Перший звук схожий на гул медової п'яної бджоли, далі звук флейти, потім арфи; після цього, завдяки поступовій практиці йоги, руйнівник темряви світу чує звуки дзвону; потім звуки, схожі на грім. Коли людина повністю зосереджує свою увагу на цьому звуці, вільна від страху, вона досягає занурення, о моя улюблена!
5.28 Коли розум йогіна надзвичайно зайнятий цим звуком, він забуває всі зовнішні речі і занурюється в цей звук.
5.29 Завдяки практиці йоги він перемагає всі три якості (тобто, добру, погану і байдужу); і, будучи вільним від усіх станів, він занурюється в чидакашу (етер інтелекту).
Таємниця. 5.30 Немає пози, подібної до сіддхасани, немає сили, подібної до кумбхи, немає мудри, подібної до Кхечарі, і немає занурення, подібного до нади (містичного звуку).
5.31 Тепер я опишу тобі, о люба, передсмак спасіння, знаючи який, навіть грішний шукач може досягти спасіння.
5.32 Виконуючи поклоніння Господу Богу належним чином і повністю виконуючи найкращі з йог, і перебуваючи в спокійному і стійкому стані та позиції, нехай мудрий йогін ініціює себе в цю йогу, задовольняючи свого Гуру.
5.33 Віддавши всіх своїх тварин і майно Гуру, який знає йогу, і задовольнивши його з великою увагою, нехай мудра людина прийме цю ініціацію.
5.34 Задовольнивши брахманів (і священиків), даруючи їм всілякі добрі речі, нехай мудра людина прийме цю сприятливу йогу в моєму домі (тобто, у храмі Шиви) з чистим серцем.
5.35 Відмовившись від усіх своїх попередніх тіл (результатів своєї минулої карми) за допомогою вищезазначених методів і перебуваючи в своєму духовному (або світлому) тілі, нехай йогін прийме цю найвищу йогу.
5.36 Сидячи в позі падмасана, відмовляючись від товариства людей, нехай йогін натискає дві вджняна наді двома пальцями.
5.37 Отримавши успіх у цьому, він стає повністю щасливим і незаплямованим; тому нехай він старанно намагається, щоб забезпечити успіх.
5.38 Той, хто практикує це завжди, досягає успіху протягом короткого часу; з часом він також досягає вайю-сіддхи.
5.39 Йогін, який робить це хоча б раз, дійсно знищує всі гріхи; і, безсумнівно, в нього вітри входять у середній канал.
5.40 Йогін, який практикує це з наполегливістю, поклоняється навіть богами; він отримує психічні сили аніма, лагхіма тощо і може йти куди завгодно, по всіх трьох світах, за бажанням.
5.41 Згідно з силою своєї практики в командуванні вітрами, він отримує владу над своїм тілом; мудрий, залишаючись у дусі, насолоджується світом у теперішньому тілі.
5.42 Ця йога є великою таємницею і не повинна бути передана кожному; вона може бути розкрита лише тому, в кому спостерігаються всі якості йогіна.
Різні види дхарани. 5.43 Нехай йогін сідає в позу падмасана і зосереджує увагу на порожнині горла, нехай кладе язик на основу піднебіння; завдяки цьому він погасить голод і спрагу.
5.44 Під порожниною горла є красива наді (судина), що називається курма; коли йогін зосереджує на ній увагу, він набуває великої концентрації розумового принципу (читта).
5.45 Коли йогін постійно думає, що має третє око - око Шиви - посеред чола, він тоді сприймає вогонь, блискучий як блискавка. Розмірковуючи над цим світлом, усі гріхи знищуються, і навіть найзліший чоловік досягає найвищої мети.
5.46 Якщо досвідчений йогін думає про це світло день і ніч, він бачить сиддхів (адептів) і, безсумнівно, може спілкуватися з ними.
5.47 Той, хто розмірковує над шунья (порожнечею або вакуумом або простором), під час ходьби або стояння, мрій або неспання, стає цілком ефірним і занурюється в чид-акашу.
5.48 Йогін, який прагне до успіху, завжди повинен отримувати ці знання; завдяки звичному вправам він стає рівним мені; завдяки силі цих знань він стає улюбленцем усіх.
5.49 Завоювавши всі елементи і будучи позбавленим усіх надій і світових зв'язків, коли йогін сидить у позі падмасана і фіксує свій погляд на кінчику носа, його розум стає мертвим, і він досягає духовної сили, яка називається Кхечарі.
5.50 Великий йогін бачить світло, чисте як свята гора (Кайлас), і завдяки силі своїх вправ у ньому він стає господарем і охоронцем світла.
5.51 Розтягуючи себе на землі, нехай розмірковує над цим світлом; роблячи це, вся його втома і виснаження знищуються. Споглядаючи задню частину голови, він стає переможцем смерті.
5.52 З чотирьох видів їжі (тобто тієї, яка пережовується, смоктається, злижується і п'ється), яку людина приймає, хіловидна рідина перетворюється на три частини. Найкраща частина (або найтонший екстракт їжі) йде на живлення лінга шарира або тонкого тіла (місце сили). Друга або середня частина йде на живлення цього грубого тіла, складеного з семи дхату (гуморів).
5.53 Третя або найнижча частина виходить з тіла у вигляді екскрементів та сечі. Перші два есенції їжі знаходяться в наді і, будучи перенесеними ними, живлять тіло від голови до п'ят.
5.54 Коли вайю рухається через всі наді, тоді завдяки цьому вайю рідини тіла отримують надзвичайну силу та енергію.
5.55 Найважливіші з цих наді - чотирнадцять, розподілені в різних частинах тіла та діючі
різні функції. Вони або слабкі, або сильні, і прана тече через них.
5.56 Два пальці вище прямої кишки і два пальці нижче лінги, чотири пальці в ширину, є простір, схожий на кореневу бульбу.
5.57 Між цим простором знаходиться йоні, повернута обличчям назад; цей простір називається коренем; там проживає богиня Кундаліні. Вона оточує всі наді і має три з половиною витки; і, затискаючи хвіст у своєму роті, вона спочиває в отворі сушумни.
5.58 Вона спить там, як змія, і світиться своїм власним світлом. Як змія, вона живе між суглобами; вона є богинею мови і називається насінням (віджа).
5.59 Повна енергії і схожа на палаюче золото, знайте цю Кундаліні як силу (шакті) Вішну; вона є матір'ю трьох якостей - саттва (ритм), раджас (енергія) і тамас (інерція).
5.60 Там, красиве як квітка Бандхук, знаходиться насіння кохання лам; воно блискуче, як відполіроване золото, і в йозі його описують як вічне.
5.61 Сушумна також охоплює його, і там знаходиться красиве насіння; там воно спочиває, блискуче, як осінній місяць, з яскравістю мільйонів сонць і прохолодою мільйонів місяців. Богиня Тріпура Бхайраві має ці три (вогонь, сонце і місяць), взяті разом, і в цілому вона називається віджа. Її також називають великою енергією.
5.62 Віджа наділена силами дії (руху) і відчуття та циркулює по всьому тілу. Вона є тонкою і має полум'я вогню; іноді вона піднімається вгору, а іноді падає вниз у воду. Це велика енергія, яка відпочиває в промежині і називається сваямбху-лінга (самонароджена).
5.63 Все це називається адхар-падма (підтримуючий лотос), і його чотири пелюстки позначені літерами (V), (d), (s), (s).
5.64 Біля цього Сваямбху-лінга є золота область, яка називається кула (сім'я); її головний майстер називається Двіранда, а її головна богиня називається Дакині. У центрі того лотоса знаходиться Йоні, де проживає Кундаліні; циркулююча яскрава енергія над ним називається кама-віджа (сім'я любові). Мудрець, який завжди медитує на цьому Муладарі, отримує Дардурі-сіддхі (здатність стрибати, як жаба); і поступово він може повністю покинути землю (тобто піднятися в повітря).
5.65 Блискучість тіла збільшується, шлунковий вогонь стає потужним, настає свобода від хвороб, кмітливість та всезнання.
5.66 Він знає, що було, що відбувається і що буде разом з їх причинами; він освоює невідомі науки разом з їх таємницями.
5.67 На його язику завжди танцює богиня навчання, він досягає мантра-сіддхі (успіху в мантрах) лише через постійне повторення.
5.68 Це заповіт Гуру: "Він знищує старість, смерть і незліченні труднощі." Практик пранаями завжди повинен медитувати на нього; лише через його медитацію великий йогі звільняється від усіх гріхів.
5.69 Коли Йогин медитує на цей Муладар лотос - Сваямбху-лінгу - то, без сумніву, в той самий момент всі його гріхи знищуються.
5.70 Чого б не бажав розум, він отримує; через звичне тренування він бачить того, хто дає спасіння, хто є найкращим як всередині, так і ззовні, і кому слід поклонятися з великою турботою. Кращого за Нього я не знаю.
5.71 Той, хто, залишивши Шиву, що всередині, поклоняється тому, що ззовні (тобто поклоняється зовнішнім формам), як той, хто кидає солодощі зі своїх рук і блукає в пошуках їжі.
5.72 Нехай людина щоденно медитує без нехтування на свій власний Сваямбху-лінга; і не має сумнівів, що з цього прийдуть всі сили.
5.73 Завдяки звичному тренуванню він досягає успіху за шість місяців; і, без сумніву, його вайю входить у середній канал (сушумну).
5.74 Він перемагає розум і може стримувати своє дихання і сім'я; тоді він досягає успіху як у цьому, так і в іншому світі, без сумніву.
5.75 Друга чакра розташований трохи нижче пупка. Вона має шість пелюсток, позначених літерами б, бх, м, й, р, л. Її стебло називається Свадхістана, колір лотоса - кров'яно-червоний, її головний майстер називається Бала, а її богиня - Ракіні.
5.76 Той, хто щодня медитує на цей Свадхістана лотос, стає об'єктом любові та поклоніння всіх красивих богинь.
5.77 Він безстрашно читає різні Шастри та науки, які раніше не знав; звільняється від усіх хвороб і безстрашно подорожує всесвітом.
5.78 Смерть їсть його, а він не їсть її; він досягає найвищих психічних сил, таких як аніма, лагхіма тощо. Вайю рівномірно рухається по всьому його тілу; енергія його тіла також збільшується; амброзія, що виділяється з ефірного лотоса, також збільшується в ньому.
5.79 Третя чакра, яка називається Маніпура, розташована біля пупка; вона золотистого кольору, має десять пелюсток, позначених літерами д, дх, н, т, тх, д, дх, н, п, пх.
5.80 Її головний майстер називається Рудра - дарувальник всіх сприятливих речей, а головна богиня цього місця називається найсвятішою Лакіні.
5.81 Коли йогі медитує на Маніпура-лотос, він отримує силу під назвою патал-сіддхі - дарувальник постійного щастя, він стає господарем бажань, знищує страждання і хвороби, обманює смерть і може входити в тіло іншої людини.
5.82 Він може робити золото, бачити адептів (ясновидіння), знаходити ліки від хвороб і бачити приховані скарби.
5.83 У серці знаходиться четверта чакра - Анахата. Вона має дванадцять пелюсток, позначених літерами к, кх, г, гх, н, ч, чх, дж, джх, н, т, тх. Її колір глибокий кров'яно-червоний; вона має насіння вітру, йам, і це дуже приємне місце.
5.84 У цьому лотосі знаходиться полум'я, яке називається ванлінга; медитуючи на нього, людина отримує об'єкти видимого і невидимого всесвіту.
5.85 Її головний майстер - Пінакі, а богиня - Какіні. Той, хто завжди медитує на цей лотос у серці, стає бажаним для небесних дів.
5.86 Він отримує незмірне знання, знає минуле, теперішнє і майбутнє; має ясночуття, ясновидіння і може ходити по повітрю, коли захоче.
5.87 Він бачить адептів і богиню, відому як Йогіні; отримує силу, відому як Кхечарі, і перемагає всіх, хто рухається по повітрю.
5.88 Той, хто щоденно медитує на приховану Баналінгу, без сумніву, отримує психічні сили, звані Кхечарі (рух по повітрю) і Бхучарі (вільне переміщення по світу).
5.89 Я не можу повністю описати важливість медитації цього лотоса; навіть боги Брахма і інші зберігають метод його медитації в таємниці.
5.90 Ця чакра, розташована в горлі, є п'ятою і називається Вішуддха лотос. Її колір подібний до блискучого золота, і вона прикрашена шістнадцятьма пелюстками та є осередком голосних звуків (тобто її шістнадцять пелюсток позначені шістнадцятьма голосними - а, а, і, і, у, у, рі, рі, лрі, лрі, е, ай, о, ау, ам, ах). Її головний майстер називається Чхагаланда, а її богиня називається Сакіні.
5.91 Той, хто завжди медитує на неї, справді є господарем йогів і заслуговує називатися мудрим; завдяки медитації цього Вішуддха лотоса йогі відразу розуміє чотири Веди зі своїми таємницями.
5.92 Коли йогин, фіксуючи свій розум на цьому секретному місці, відчуває гнів, тоді, без сумніву, всі три світи починають тремтіти.
5.93 Навіть, якщо випадково, розум йогина поглинається в цьому місці, то він стає несвідомим зовнішнього світу і насолоджується, без сумніву, внутрішнім світом.
5.94 Його тіло ніколи не слабшає, і він зберігає свою повну силу протягом тисячі років, стає твердішим, ніж алмаз.
5.95 Коли йогин залишає цю медитацію, тоді для нього в цьому світі тисячі років виглядають як кілька моментів.
5.96 Двопелюсткова чакра, яка називається Аджна, розташована між двома бровами і має літери х і кш; її головний майстер називається Шукла Махакала (Білий Великий Час); її богиня називається Хакіні.
5.97 У тій пелюстці є вічне насіння (складова там), блискуча як осінній місяць. Мудрий відлюдник, знаючи це, ніколи не падає.
5.98 Це велике світло, яке тримається в таємниці в усіх Тантрах; медитуючи на нього, людина досягає найвищого успіху, немає сумніву в цьому.
5.99 Я є дарувальником спасіння, я є третьою лінгою в турії (стан екстазу, також назва тисячепелюсткового лотоса). Медитуючи на нього, йог стає, без сумніву, як я.
5.100 Два канали, які називаються іда та пінгала, є справжніми Вараною та Асі. Простір між ними називається Варанасі (Бенарес, священне місто Шиви). Там, кажуть, мешкає Вішванатха (Владика всесвіту).
5.101 Великий секрет цього священного місця був красномовно викладений багатьма істинно зрячими мудрецями в різних писаннях.
5.102 Сушумна проходить уздовж спинного мозку до місця, де розташований Брахмарандхра (отвір Брахми). Потім певним вигином вона переходить до правої сторони лотоса Аджни, звідки вона переходить до лівої ніздрі і називається Гангом.
5.103 Лотос, що розташований у Брахмарандхрі, називається Сахасрара (тисячепелюстковий). У просторі в його центрі мешкає місяць. З трикутного місця постійно виділяється еліксир. Ця місячна рідина безсмертя безперервно тече через іду. Еліксир тече струменем - безперервним струменем. Переходячи до лівої ніздрі, він отримує від йогів назву "Ганг".
5.104 З правого боку лотоса Аджни і переходячи до лівої ніздрі тече іда. Тут її називають Варана (північний Ганг).
5.105 Нехай йог медитує на простір між двома (іда і пінгала) як на Варанасі (Бенарес). Пінгала також іде від лівої сторони лотоса Аджни і переходить до правої ніздрі, і ми назвали її Асі.
5.106 Лотос, розташований у Муладхарі, має чотири пелюстки. У просторі між ними мешкає сонце.
5.107 З цієї сфери сонця постійно виділяється отрута. Ця надмірно гаряча отрута тече через пінгалу.
5.108 Отрута (сонячна рідина смерті), яка постійно тече там струменем, переходить до правої ніздрі, як місячна рідина безсмертя переходить до лівої.
5.109 Піднімаючись з лівої сторони лотоса Аджни і переходячи до правої ніздрі, ця пінгала, що тече на північ, з давніх часів називається Асі.
5.110 Двопелюстковий лотос Аджни був таким чином описаний, де мешкає Бог Махешвара. Йоги описали ще три священні стадії вище цього. Вони називаються вінді, нада і шакті, і розташовані в лотосі чола.
5.111 Той, хто завжди медитує на прихований лотос Аджни, відразу знищує всі карми свого минулого життя без будь-якого спротиву.
5.112 Залишаючись у цьому місці, коли йогі постійно медитує, тоді для нього всі форми, поклоніння і молитви здаються марними.
5.113 Якші, Ракшаси, Гандхарви, Апсари та Кіннари всі служать біля його ніг. Вони стають покірними його командам.
5.114 Перевертаючи язик і розміщуючи його в довгій порожнині неба, нехай йогин увійде в медитацію, яка знищує всі страхи. Всі його гріхи, якщо його розум залишається стабільним тут навіть на секунду, негайно знищуються.
5.115 Всі плоди, які були описані вище як результати медитації інших п'яти лотосів, отримуються через знання тільки цього лотоса Аджни.
5.116 Мудрий, хто постійно практикує медитацію цього лотоса Аджни, стає вільним від могутнього ланцюга бажань і насолоджується щастям.
5.117 Коли під час смерті йог медитує на цей лотос, залишаючи це життя, той святий поглинається в Параматмі.
5.118 Той, хто медитує на нього, стоячи чи йдучи, сплячи чи прокидаючись, не торкається гріхів, навіть якщо це можливо для нього зробити гріховні дії.
5.119 Йог звільняється від ланцюгів власними зусиллями. Важливість медитації на двопелюстковий лотос не може бути повністю описана. Навіть такі боги, як Брахма, лише частково зрозуміли його велич від мене.
5.120 Над цим, у основі піднебіння, знаходиться тисячепелюстковий лотос, у тій частині, де розташований отвір сушумни.
5.121 Від основи або кореня піднебіння сушумна тягнеться вниз, поки не досягає Муладхари та промежини: всі канали оточують її або підтримуються нею. Ці наді є зернами таємниці або джерелами всіх принципів, які складають людину, і показують шлях до Брахми (тобто дають спасіння).
5.122 Лотос, який знаходиться в основі піднебіння, називається Сахасрара (тисячепелюстковий); у його центрі є йоні (центр сили), яка має своє обличчя вниз.
5.123 У ній знаходиться корінь сушумни разом з її отвором; це називається Брахмарандхра (отвір Брахми), який тягнеться до лотоса Муладхари.
5.124 У цьому отворі сушумни мешкає як її внутрішня сила Кундаліні. У сушумні також є постійний струм сили, що називається читра, його дії або модифікації слід називати, на мою думку, Брахмарандхра тощо.
5.125 Просто пам'ятаючи про це, людина отримує знання Брахмана, всі гріхи знищуються, і вона ніколи не народжується знову як людина.
5.126 Нехай він поставить великий палець у на рот: таким чином повітря, яке проходить через тіло, зупиняється.
5.127 Завдяки цьому (ваю) людина блукає у колі всесвіту; йоги, отже, не бажають підтримувати цей циркуляційний процес; всі наді зв'язані вісьмома вузлами; тільки ця Кундаліні може пробити ці вузли і вийти з Брахмарандхри, і показати шлях до спасіння.
5.128 Коли повітря повністю утримується у всіх каналах, тоді Кундаліні залишає ці вузли і проривається через Брахмарандхру.
5.129 Тоді життєве повітря постійно тече у сушумні. З правого і лівого боку Муладхари розташовані іда та пінгала. Сушумна проходить посередині.
5.130 Порожнина сушумни у сфері адхари називається Брахмарандхра. Мудрий, хто знає це, звільняється від ланцюгів карми.
5.131 Всі ці три канали зустрічаються, безсумнівно, на вході до Брахмарандхри; купаючись у цьому місці, людина, безумовно, отримує спасіння.
5.132 Між Гангом і Джамуною тече Сарасваті: купаючись на їх злитті, щасливець досягає спасіння.
5.133 Ми вже казали, що іда є Гангом, а пінгала є дочкою сонця (Джамуна), у центрі сушумна є Сарасваті; місце, де всі три зливаються, є найнеприступнішим.
5.134 Той, хто виконує ментальне купання на злитті Білої (іда) та Чорної (пінгала), звільняється від усіх гріхів і досягає вічного Брахми.
5.135 Той, хто виконує похоронні обряди своїх предків на злитті цих трьох річок (Тривені), забезпечує спасіння для своїх предків і сам досягає найвищого кінця.
5.136 Той, хто щодня виконує триразові обов'язки (тобто регулярні, випадкові та додаткові) медитуючи на цьому місці, отримує нев'янучу нагороду.
5.137 Той, хто одного разу купається в цьому священному місці, насолоджується небесним щастям, його численні гріхи спалюються, він стає йогом із чистим розумом.
5.138 Незалежно від того, чистий він чи нечистий, у якому стані він би не був, виконуючи обмивання в цьому містичному місці, він, безсумнівно, стає святим.
5.139 В момент смерті нехай він обмивається у воді цього Тривені (Трійця річок): той, хто вмирає, думаючи про це, досягає спасіння тоді і там.
5.140 Немає більшого секрету, ніж цей, по всіх трьох світах. Це слід тримати у великій таємниці. Його ніколи не слід розкривати.
5.141 Якщо розум стає стійким навіть на півсекунди в Брахмарандрі, людина звільняється від гріхів і досягає найвищого кінця.
5.142 Святий Йог, чий розум занурений у це, занурюється в мене після того, як насолодився силами, званими аніма, лагхіма тощо.
5.143 Людина, яка знає цю Брахмарандру, стає моїм улюбленцем у цьому світі; перемігши гріхи, вона стає гідною спасіння; поширюючи знання, вона рятує тисячі людей.
5.144 Чотириобличні та боги навряд чи можуть здобути це знання, це найбільш неоціненний скарб йогів; ця таємниця Брахмарандри повинна залишатися великою таємницею.
Місяць Таємниці. 5.145 Я казав раніше, що у центрі Сахасрари є центр сили (йоні); нижче цього є місяць; нехай мудрий медитує на цьому.
5.146 Медитуючи на цьому, йог стає шанованим у цьому світі та отримує повагу від богів і адептів.
5.147 В синусі лоба нехай він медитує на океан молока; з того місця нехай медитує на місяць, який знаходиться в Сахасрарі.
5.148 У синусі лоба є нектаровмісний місяць, який має шістнадцять цифр (кала, тобто повний). Нехай він медитує на цьому бездоганному. Завдяки постійній практиці, він бачить це за три дні. Просто бачачи це, практикуючий спалює всі свої гріхи.
5.149 Майбутнє відкривається йому, його розум стає чистим; і хоча він міг вчинити п’ять великих гріхів, миттєвою медитацією на цьому він їх знищує.
5.150 Всі небесні тіла (планети тощо) стають сприятливими, всі небезпеки знищуються, всі випадковості відвертаються, успіх досягається у війні; сили Кхечарі та Бхучарі здобуваються шляхом бачення місяця, який знаходиться в голові. Просто медитуючи на цьому, всі ці результати здійснюються, немає сумніву. Завдяки постійній практиці йоги людина справді стає адептом. Справді, справді, знову найбільш справді, він стає безсумнівно моїм рівним. Постійне вивчення науки йоги приносить успіх йогам.
5.151 Вище цього (тобто місячної сфери) знаходиться блискучий тисячепелюстковий лотос. Це поза цим мікрокосмом тіла, він є дарувальником спасіння.
5.152 Його ім'я справді гора Кайлас, де мешкає великий Господь (Шива), який називається Накула і не має знищення, не має зменшення чи збільшення.
5.153 Люди, щойно вони відкриють це найтаємніше місце, звільняються від повторних народжень у цьому всесвіті. Завдяки практиці цієї йоги він отримує силу створювати або знищувати творіння, цю сукупність елементів.
5.154 Коли розум стійко зафіксований на цьому місці, яке є резиденцією Великого Лебедя і називається Кайлас, тоді той йог, позбавлений хвороб і підкоривши всі випадковості, живе довго, вільний від смерті.
5.155 Коли розум йога занурений у Великого Бога, званого Кула, тоді досягається повнота самадхі, тоді йог досягає стійкості.
5.156 Завдяки постійній медитації людина забуває світ, тоді справді йог отримує чудесну силу.
5.157 Нехай йог постійно п'є нектар, який витікає з цього; завдяки цьому він дає закон смерті і перемагає кулу. Тут сила Кула Кундаліні поглинається, після цього четвертинне створення поглинається у Параматмі.
5.158 Завдяки цьому знанню модифікації розуму зупиняються, незалежно від того, наскільки вони активні; тому нехай Йог невтомно і безкорисливо намагається здобути це знання.
5.159 Коли модифікації мисленого принципу зупиняються, тоді людина безсумнівно стає Йогом; тоді відоме Неподільне, святе, чисте Знання.
5.160 Нехай він медитує на своє відображення в небі як на те, що є за межами Космічного Яйця: у спосіб, описаний раніше. Завдяки цьому нехай він постійно думає про Велику Порожнечу.
5.161 Велика Порожнеча, початок якої є порожнечею, середина якої є порожнечею, кінець якої є порожнечею, має блиск десятків мільйонів сонць і прохолоду десятків мільйонів місяців. Постійно медитуючи на це, людина досягає успіху.
5.162 Нехай він щоденно практикує з енергією цю дхьяну, протягом року він безсумнівно досягне всіх успіхів.
5.163 Той, чий розум занурений у це місце навіть на секунду, безсумнівно є Йогом і добрим відданим, і шанований у всіх світах.
5.164 Усі його накопичені гріхи миттєво знищуються.
5.165 Побачивши це, людина ніколи не повертається на шлях цього смертного всесвіту; нехай Йог тому практикує це з великою обережністю за шляхом Свадхістану.
5.166 Я не можу описати велич цієї медитації. Той, хто практикує, знає. Він стає шанованим мною.
5.167 Завдяки медитації людина одразу ж дізнається про чудесні ефекти цієї йоги (тобто медитації на порожнечу); безсумнівно, вона досягає психічних сил, званих аніма і лагхіма тощо.
5.168 Так я описав Раджа Йогу, вона зберігається в таємниці у всіх Тантрах; тепер я коротко опишу тобі Раджадхірадж Йогу.
Раджадхірадж Йога. 5.169 Сидячи в Свастікасана, в прекрасному монастирі, вільному від усіх людей і тварин, віддавши повагу своєму Гуру, нехай Йог практикує цю медитацію.
5.170 Знаючи за допомогою аргументів Веданти, що Джіва є незалежною і самопідтримуваною, нехай він зробить свій розум також самопідтримуваним; і нехай він не медитує на щось інше.
5.171 Безсумнівно, завдяки цій медитації досягається найвищий успіх (маха-сіддхі), роблячи розум нефункціональним; він сам стає абсолютно Повним.
5.172 Той, хто завжди практикує це, є справжнім безпристрасним Йогом, він ніколи не використовує слово "Я", але завжди знаходить себе повним атмана.
5.173 Що таке рабство, що таке звільнення? Для нього все завжди єдине; безсумнівно, той, хто завжди практикує це, є дійсно звільненим.
5.174 Він є Йогом, він є справжнім відданим, він шанований у всіх світах, хто медитує на Джіватму та Параматму, як пов'язані один з одним як "Я" та "Ам", хто відмовляється від "Я" та "Ти" і медитує на неподільне; Йог, вільний від усіх прив'язаностей, шукає притулку в цій медитації, в якій через знання суперпозиції та заперечення все розчиняється.
5.175 Відмовляючись від того Брахми, який є явним, який є знанням, який є блаженством і який є абсолютною свідомістю, збиті з пантелику блукають, марно обговорюючи явне і неявне.
5.176 Той, хто медитує на цей рухомий і нерухомий всесвіт, який насправді є неявним, але відмовляється від верховного Брахми - прямо явного - справді поглинається у цей всесвіт.
5.177 Йог, вільний від усіх прив'язаностей, послідовно докладає зусиль, щоб підтримувати цю практику, яка веде до Знання, щоб знову не було збурення невігластва.
5.178 Мудрий, утримуючи всі свої почуття від їхніх об'єктів, і будучи вільним від будь-якої компанії, залишається серед цих об'єктів, наче в глибокому сні, тобто не сприймає їх.
5.179 Так постійно практикуючи, Самосвітлий стає явним: тут закінчуються всі вчення Гуру (вони більше не можуть допомогти учневі). Надалі він має допомагати собі сам, вони більше не можуть збільшити його розум чи силу, надалі він має здобути Знання завдяки лише своїй власній практиці.
5.180 Той Гнозис, від якого мова і розум відступають з розчаруванням, можна отримати лише через практику; тоді ця чиста Гнозис вибухає сама по собі.
5.181 Хатха-йога не може бути досягнута без раджа-йоги, і раджа-йога не може бути досягнута без хатха-йоги. Тому нехай Йог спочатку вчиться хатха-йоги за вказівками мудрого Гуру.
5.182 Той, хто, живучи в цьому фізичному тілі, не практикує Йогу, просто живе заради чуттєвих насолод.
5.183 З того часу, як він починає, і до того часу, як він досягає досконалої майстерності, нехай Йог їсть помірно і стримано, інакше, яким би розумним він не був, він не зможе досягти успіху.
5.184 Мудрий Йог у зборах має вимовляти слова найвищого добра, але не повинен багато говорити: він їсть небагато, щоб підтримувати своє фізичне тіло; нехай він відмовиться від товариства людей, справді, нехай він відмовиться від будь-якої компанії: інакше він не зможе досягти мукті (спасіння).
5.185 Нехай він практикує це в таємниці, вільний від товариства людей, у відокремленому місці. Заради видимості, він має залишатися в суспільстві, але не має мати серце в ньому. Він не повинен відмовлятися від обов'язків своєї професії, касти або рангу; але нехай він виконує ці обов'язки лише як інструмент Господа, без жодної думки про результат. Таким чином немає гріха.
5.186 Навіть домогосподар (гріхастха), розумно дотримуючись цього методу, може досягти успіху, в цьому немає сумніву.
5.187 Залишаючись серед сім'ї, завжди виконуючи обов'язки домогосподаря, той, хто вільний від заслуг і недоліків, і стримує свої почуття, досягає спасіння. Домогосподар, який практикує Йогу, не торкається гріхів, якщо для захисту людства він здійснює будь-який гріх, він не забруднюється цим.
5.188 Тепер я розповім вам про найкращі практики, джапа мантри: від цього людина здобуває щастя як у цьому, так і в наступному світі.
5.189 Знаючи цю найвищу мантру, Йог безсумнівно досягає успіху (сіддхі): це дає всі сили і задоволення Йогу з єдиною метою.
5.190 У чотирипелюстковому лотосі Муладхар є біжа мови, яскрава як блискавка (тобто склад "аім").
5.191 У серці є біжа любові, прекрасна як квітка бандхука (клім). У просторі між двома бровами (тобто в лотосі Аджна) є біжа Шакті (стрім), яскрава як десятки мільйонів місяців. Ці три насіння слід зберігати в таємниці - вони дають насолоду і звільнення. Нехай Йог повторює ці три мантри (тобто Ом, аім, клім і стрім) і намагається досягти успіху.
5.192 Нехай він вивчить цю мантру у свого Гуру, нехай повторює її ні занадто швидко, ні занадто повільно, тримаючи розум вільним від усіх сумнівів і розуміючи містичний зв'язок між літерами мантри.
5.193 Мудрий Йог, пильно фіксуючи свою увагу на цій мантрі, виконуючи всі обов'язки, властиві його касті, має виконати сто тисяч хорн (вогняних жертвоприношень), а потім повторити цю мантру триста тисяч разів у присутності Богині Тріпури.
5.194 Після завершення цього священного повторення (джапи), нехай мудрий Йог знову виконає хорн, у трикутному поглибленні, з цукром, молоком, маслом і квіткою карарі (олеандра).
5.195 Завдяки виконанню Хома-Джапа-Хома, Богиня Тріпура Бгайраві, яка була задоволена вищезгаданою мантрою, стає задоволеною і виконує всі бажання Йога.
5.196 Задовольнивши Гуру і отримавши цю найвищу мантру належним чином, і виконуючи її повторення відповідно до встановленого порядку, з концентрованим розумом, навіть той, хто найбільше обтяжений минулими Кармами, досягає успіху.
5.197 Йог, який контролює свої почуття і повторює цю мантру сто тисяч разів, отримує силу приваблювати інших.
5.198 Повторюючи її двісті тисяч разів, він може контролювати всіх людей - вони приходять до нього так само вільно, як жінки йдуть на паломництво. Вони дають йому все, що мають, і залишаються завжди під його контролем.
5.199 Повторюючи цю мантру триста тисяч разів, всі божества, що керують сферами, а також самі сфери, стають під його владою.
5.200 Повторюючи цю мантру шістсот тисяч разів, він стає носієм влади - так, захисником світу - оточений слугами.
5.201 Повторюючи цю мантру дванадцять тисяч разів, лорди Якшів, Ракшасів і Нагів підкоряються йому; всі постійно підкоряються його команді.
5.202 Повторюючи цю мантру п'ятнадцять тисяч разів, Сіддхи, Від'ядгари, Гандхарви, Апсари підкоряються йому. У цьому немає сумнівів. Він негайно отримує знання всіх слухань і стає всезнаючим.
5.203 Повторюючи цю мантру вісімнадцять тисяч разів, він у своєму тілі може підніматися з землі: він дійсно отримує сяюче тіло; він може подорожувати по всьому всесвіту, куди забажає; він бачить пори землі, тобто він бачить проміжки і молекули цієї твердої землі.
5.204 Повторюючи цю мантру двадцять вісім тисяч разів, він стає лордом Від'ядгарів, мудрий Йог стає кама-рупі (тобто може приймати будь-яку форму, яку бажає). Повторюючи ці тридцять тисяч разів, він стає рівним Брахмі і Вішну. Він стає Рудрою, повторюючи шістдесят тисяч разів, повторюючи вісімдесят разів тисяч, він стає всевладним, повторюючи сто мільйонів разів, великий Йог поглинається Прам Брахманом. Такий практикуючий рідко зустрічається в трьох світах.
5.205 О Богине! Шива, руйнівник Тріпури, є Першопричиною і найвищою причиною. Мудрий досягає Його, який є незмінним, нестаріючим, мирним, неосяжним і вільним від усіх лих - Найвищої Цілі.
5.206 О Велика Богине! ця наука про Шиву є великою наукою (махавідья), вона завжди трималася в таємниці. Тому цю науку, розкриту мною, мудрі повинні тримати в секреті.
5.207 Йог, що бажає успіху, повинен тримати хатха-йогу у великій таємниці. Вона стає плодоносною, коли тримається в секреті, відкриваючи її, вона втрачає силу.
5.208 Мудрий, який читає її щодня від початку до кінця, безсумнівно, поступово досягає успіху в Йозі. Він досягає звільнення, який шанує її щодня.
5.209 Нехай ця наука читається всім святим людям, які бажають звільнення. Завдяки практиці досягається успіх, без неї як може слідувати успіх?
5.210 Тому Йог повинен виконувати Йогу відповідно до правил практики. Той, хто задоволений тим, що отримує, хто стримує свої почуття, будучи домогосподарем, хто не занурений у домашні обов'язки, безсумнівно досягає звільнення завдяки практиці Йоги.
5.211 Навіть знатні домогосподарі досягають успіху за допомогою джапи, якщо вони правильно виконують обов'язки Йоги. Нехай, отже, домогосподар також прагне до Йоги (його багатство і становище в житті не є перешкодою в цьому).
5.212 Живучи в домі серед дружини і дітей, але будучи вільним від прив'язаностей до них, практикуючи Йогу в таємниці, навіть домогосподар знаходить ознаки успіху (перебуваючи в усвідомленості), і, дотримуючись цього вчення йоги, він завжди живе в блаженному щасті.