Інструктор Київської школи Міжнародної федерації Ваджра йоги (сертифікат No19/27)
Йога в моєму житті з’явилася в 2008 році. Я була такою собі з кругленьким животиком —
на 7 місяці вагітності. Вага дитинки збільшувалась і ходити на роботу було все важче. Добре, що
не за горами була декретна відпустка). Та важкість і дискомфорт в попереку трохи докучав. Я
відвідувала курси для майбутніх матусь, де пропонували ще і заняття з йоги. Отак ми ходили на
йогу вдвох із синочком аж до самих пологів. І нам це дуже подобалося! Після заняття, в тілі —
легкість, тепло, комфортні відчуття! А після вправ на розслаблення - відчуваєш, наче обожнюєш
увесь Всесвіт! Настрій чудовий, життя — прекрасне! (чи то були гормони!? :))
До речі, любов до джазу в мене з’явилася саме в цей період. І пам’ятаю, як
потренувавшись вдома, я затягувала “Summertime” Елли Фіцжеральд з Луї Армстронгом))). Мої
сусіди, мабуть, запам’ятали її назавжди.
Після народження діточок (в мене їх двоє - синочок старший і донечка молодша), знов почали
докучати болі в спині в ділянці попереку, а після нічних годувань — затікало і боліло усе тіло. Бо
дитинку ж і підняти треба не раз на день, і поколисати, і з коляскою вийти прогулятися годин
надцять так). Згадала я про йогу і про ті прекрасні добрі часи, про відчуття під час і після занять...
Шукала справжню йогу я довгенько. Встигла перепробувати багато чого різного і некоректного в
різних студіях.
Відвідуючи заняття з “йоги” в спортивному клубі відчула, що там існує певний дух
суперництва. Незрозумілими були мені ці змагання “хто глибше сяде на шпагат”, “хто більше
розтягнеться”, “перетерпить біль при цьому”, “краще прогніться в містку або зробіть надто
складну вправу”. OMG ((
Всі ці експерименти не приносили мені задоволення і взагалі не за цим я туди прийшла.
Адже у кожного своє неповторне тіло, різна фізична підготовка та вікові особливості. Це вже зараз
я розумію - що таке коректна і некоректна практика, а на той час знань не було.
Пошуки правильної і корисної для мого тіла практики привели мене у студію Ваджру, в
групу Анатолія Пахомова. Завдяки коректному підходу до хребта (КПХ) і регулярній практиці я
позбулася усіх своїх “болючих” проблем з попереком і спиною загалом.
А принципи КПХ дали зрозуміти наскільки важливо не тільки в залі правильно тренуватись а і в
повсякденному житті: правильно спати, нахилятись, піднімати дитину, сумки з покупками і навіть
займатися сексом.
Практика йоги дала можливість керувати своїми емоціями, думками, настроєм. І о,
радість яка: стресові ситуації стали з часом не такі вже й стресові!
Регулярні тренування відкривають очі на всі аспекти життя - розумієш, що воно — це саме
ось цей момент, а не витання думками в минулому, якого вже нема і не переживання майбутнього,
яке ще не настало.
Життя стає яскравішим, приємнішим, бо насолоджуєшся ним сповна тут і зараз!
Ну як не поділитися цінними знаннями зі світом!? Тому, отримавши більш глибокі знання та
сертифікат інструктора з Ваджра йоги і виникло бажання допомагати людям.
Дякую вчителю Анатолію Пахомову за знання і мудрість та усім інструкторам, які діляться
досвідом і людям, які навчають на життєвому шляху.
Чекаю Вас на тренуваннях! Будемо разом дбати про здоров’я та вчитися бути усвідомленими.
facebook